Выходят на побережье индийского океана и относящихся к нему морей а) ангола, испания и венесуэла б) канада, юар и австралия в) судан, и иран г) вьетнам, сша и перу

У екваторіальних районах жаркого поясу – Африка, Австралія, острів Нова Гвінея – пристосувалися до палючого сонця негроїди (мають темну шкіру, чорне кучеряве волосся, темно-карі очі, широкі носи й великі губи). Австралоїди (корінні мешканці Австралії та навколишніх островів) не набули поширення через географічну віддаленість, їх теж відносять до екваторіальної раси (мають хвилясте волосся, світлу шкіру та різний колір очей).

Корінні народи Європи, арабські народи Північної Африки, народи Західної Азії (тепер їх представники мешкають на всіх континентах) належать до європеоїдів (світлий відтінок шкіри, видовжена форма обличчя, вузький ніс, світле або темне, пряме або хвилясте волосся, очі блакитні, сірі, зелені, карі).

Монголи, китайці, корейці, індіанці Америки, тепер здебільшого проживають в Північній, Східній і Південно-Східній Азії, Північній і Південній Америці належать до монголоїдів (жовтий колір шкіри, округле, плоске обличчя, вузький розріз очей, темне пряме волосся, у чоловіків дуже погано ростуть борода та вуса, у жителів відкритих просторів із постійними сильними вітрами, пиловими бурями, обличчя вилицювате, повіки очей мають особливу форму, що оберігає їх від пилу та піску).

Між людьми різних рас створюються сім'ї, так з'являються мішані раси (мулати, метиси, самбо тощо).

Промышленность Казахстана — отрасль казахстанской экономики. Доля промышленности в ВВП Казахстана — 34,1 % (2017 год)[1]. Доля занятого населения в промышленности — 20,4 % (2017 год)[1].

В настоящее время в структуре экономики Казахстана промышленность занимает почти третью часть. Горнодобывающий сектор обеспечивает более 2,9 % занятости и 18 % валовой добавленной стоимости в экономике. Инвестиции в основной капитал в добывающей промышленности сегодня составляют более 30 % от общего объёма, а в обрабатывающей промышленности всего 12 %. Казахстан, лидирующий экспортер продукции добывающих отраслей (в первую очередь за счет нефти), по показателю среднедушевого экспорта опережает все страны СНГ. Однако среднедушевой экспорт продукции обрабатывающей промышленности в Республике Казахстан вдвое ниже, чем в России.

В процессе индустриализации акцент в промышленности постепенно смещается в сторону обрабатывающей промышленности, хотя уровень её развития остается относительно невысоким. Обрабатывающая промышленность формирует менее 7 % занятости и 11 % валовой добавленной стоимости экономики страны. Для сравнения уровень производительности в обрабатывающей промышленности Казахстана в 2 раза ниже, чем в среднем по странам-членам Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), по доле занятых в обрабатывающей промышленности Казахстан уступает всем странам ОЭСР[2].