Сравнение западного и северного районов казахстана

северный казахстан: северо-казахстанский регион – это третий по площади регион в республике. состав района: акмолинская, костанайская, павлодарская, северо-казахстанская области. площадь: 565 тыс. кв. км. данный район граничит со всеми остальными регионами страны кроме южного. большую часть территории занимает западно-сибирская равнина, тургайское плато и казахский мелкосопочник. водными ресурсами северный казахстан обеспечен достаточно. черноземы и каштановые почвы позволяют развивать земледелие в широких масштабах, поэтому этот регион и называют житницей всей страны. недра северного казахстана исследованы всесторонне. здесь имеются: железная руда, асбест, бурый уголь, каменный уголь, бокситы, золото, медные руды, пищевая соль, известняк, кварцевый песок, огнеупорная глина и другие строительные материалы.

южный казахстан: южно – казахстанский регион - это второй по площади регион в республике. состав района: алматинская, жамбылская, кызылординская и южно – казахстанская области. площадь: 711 тыс. кв. км. данный район граничит со всеми остальными регионами страны кроме северного. он простирается от аральского моря до восточной границы страны и от озера , пустыни бетпакдалы до южной границы государства. на севере региона значительные площади занимают обширные пустыни. на юге же напротив почвы плодородные, чем и обусловлено богатство растительного мира. водные ресурсы здесь распределены неравномерно: основные реки в южной части региона. недра южного казахстана исследованы всесторонне. здесь имеются бурый уголь, железная руда, запасы асбеста, мрамора, фосфоритов и полиметаллических руд.

Северный казахстан: северо-казахстанский регион – это третий по площади регион в республике. состав района: акмолинская, костанайская, павлодарская, северо-казахстанская области. площадь: 565 тыс. кв. км. данный район граничит со всеми остальными регионами страны кроме южного. большую часть территории занимает западно-сибирская равнина, тургайское плато и казахский мелкосопочник. водными ресурсами северный казахстан обеспечен достаточно. черноземы и каштановые почвы позволяют развивать земледелие в широких масштабах, поэтому этот регион и называют житницей всей страны. недра северного казахстана исследованы всесторонне. здесь имеются: железная руда, асбест, бурый уголь, каменный уголь, бокситы, золото, медные руды, пищевая соль, известняк, кварцевый песок, огнеупорная глина и другие строительные материалы.  южный казахстан: южно – казахстанский регион - это второй по площади регион в республике. состав района: алматинская, жамбылская, кызылординская и южно – казахстанская области. площадь: 711 тыс. кв. км. данный район граничит со всеми остальными регионами страны кроме северного. он простирается от аральского моря до восточной границы страны и от озера , пустыни бетпакдалы до южной границы государства. на севере региона значительные площади занимают обширные пустыни. на юге же напротив почвы плодородные, чем и обусловлено богатство растительного мира. водные ресурсы здесь распределены неравномерно: основные реки в южной части региона. недра южного казахстана исследованы всесторонне. здесь имеются бурый уголь, железная руда, запасы асбеста, мрамора, фосфоритов и полиметаллических руд

Моря, що омивають береги України, її поверхневі та підземні води є важливими складовими фізико-географічних умов, від яких залежить ефективність господарського використання території.
Водні природні і створені людиною комплекси урізноманітнюють ландшафти, вони є джерелом гідро-електроенергії, рослинних і тваринних ресурсів. Вода є компонентом ландшафту і водночас використовується в промисловості, сільському господарстві, побуті, для відпочинку.
Моря
З півдня Україну омивають Чорне і Азовське моря. Протоками вони сполучаються з Середземним морем. Ізольоване внутріматерикове положення та прісноводний стік річок, що впадають у ці моря, визначають особливості їх фізико-географічних умов.
Чорне море простягається із заходу на схід на 1 167 км, його найбільша ширина 624 км. Загальна площа акваторії - понад 482 тис. квадратних кілометрів. Море займає велику тектонічну западину, максимальна глибина його становить 2 245 м. Довжина берегової лінії Чорного моря 4 090 км, в межах України - 1 540 км. Найбільшими затоками є Джарилгацька, Каркінітська, Каламітська, Феодосійська.
У Чорне море впадають річки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг. На ділянках між річками узбережжя прорізують водойми, що сполучаються з морем, - лимани. На Чорноморському узбережжі відомі Дністровський, Хаджибейський, Куяльницький, Тилігульський, Дніпровський лимани. Найбільшим півостровом Чорного моря є Кримський, який з'єднується з материковим суходолом Перекопським перешийком. Найбільшим островом є Джарилгач.
Через Керченську протоку глибиною близько 4 м Чорне море сполучається з Азовським, через протоки Босфор і Дарданелли - з Середземним морем.
Кліматичні умови Чорного моря
характеризуються субтропічними рисами. Літо сухе і жарке, а зима волога і тепла.
В зимовий період над морем проходять середземноморські й атлантичні циклони, з ними пов'язана дощова і туманна погода.
В літній період Чорне море знаходиться під впливом Азорського антициклону, завдяки чому тут переважає безхмарна погода, грози та смерчі є рідкісними явищами.
Коливання рівня моря, пов'язані з припливами і відпливами, незначні, їх амплітуда 10 см. Вітрові коливання моря досягають 1,5 м. Температура води влітку 24... 26°С, взимку -6... -7°С. З глибини 150 м температура стала (8°С). У роки з суворими зимами північно-західна частина Чорного моря замерзає.
Солоність верхнього шару води в Чорному морі становить 17 - 18%о. З глибиною солоність зростає до 22-25%о. (Порівняйте ці показники з такими: середня солоність Світового океану становить 35%о, Середземного моря - до 38%о, а Червоного моря - 40%с. Чому солоність вод Чорного моря є набагато нижчою?)
Характерною особливістю Чорного моря є те, що його води на глибинах 100-200 м позбавлені кисню, який витіснений сірководнем. У сірководневому середовищі живуть тільки анаеробні бактерії. Сірководнева товща займає 87% об'єму Чорного моря. У зв'язку із забрудненням моря промисловими і побутовими відходами сірководень наближається до поверхні.
Рослинність і тваринний світ Чорного моря різноманітний. Тут налічується понад 660 видів рослин, водяться тварини понад 2 000 видів, у тому числі риби 180 видів. З них промислове значення мають білуга, осетер, оселедці, хамса, кефаль, ставрида, скумбрія, тунець. Водяться дельфіни трьох видів.
На берегах багато птахів: мартинів, бакланів, альбатросів, пеліканів тощо. Щорічно Чорне море дає до 300 тис. тонн біологічних ресурсів. Тут також добувають будівельний пісок, гравій, горючий газ, тривають пошуки нафтових родовищ на шельфі.
Азовське море. За своїми розмірами - це одне з найменших морів світу. Його площа 39,1 тис. квадратних кілометрів. З 2 686 км берегової лінії більша частина припадає на Україну. Азовське море - мілководний басейн: середні глибини становлять 8-10 м, а найбільша - 14 м. Поверхня його дна плоска, береги низовинні, з численними піщаними косами (Арабатська Стрілка, Білосарайська, Бердянська, Обитічна), узбережна смуга має глибину до 5 м. Найбільшими затоками Азовського моря є Темрюцька та Таганрозька. У південній частині море утворює Арабатську та Казантіпську затоки, а з заходу до нього прилягає мілководний Сиваш.
Кліматичні умови Азовського моря на відміну від Чорного мають риси континентальності. Взимку над ним панує континентальне полярне повітря з північно-східними вітрами, влітку - переважають західні і північно-західні вітри. Середні річні суми опадів становлять 300-500 мм. Температура води влітку завдяки доброму прогріванню становить 24-25°С, а на мілководдях навіть 32°С. Взимку вода охолоджується до +3 -3°С. Починаючи з грудня Азовське море замерзає. Наприкінці лютого - на початку березня лід тане.
Середня солоність води становить до 14%. Цей показник більший від рівня солоності моря в минулому (10,9%). її зростання пов'язане із зарегулюванням стоку річок Дону і Кубані для зрошування, що зменшило приток прісних вод у море. Рух води в Азовському мор гається в західному напрямі, що зумовлено переважаючими вітрами.

Смоленско-Московская возвышенность располагается на территории Ярославской, Владимирской, Московской и Смоленской областей России, а также Витебской области Белоруссии.

Протянулась с юго-запада на северо-восток от белорусского города Орша до Юрьева-Польского. Состоит из Смоленской и Московской возвышенностей.На юго-востоке к Смоленско-Московской возвышенности примыкает Среднерусская возвышенность, а на севере — Валдайская возвышенность.

Имеет длину около 500 км, высшая точка — 320 м (в северо-восточной части Смоленской области). Рельеф холмистый, эрозионно-моренный. На западе моренная цепь переходит в Белорусскую гряду.