в начале мая 2018 года на фоне сейсмической активности начал извергаться вулкан Килауэа, расположенный на острове Гавайи (также известен как Большой остров). Власти Гавайских островов объявили эвакуацию населения, которая затронула около 10 тысяч человек. Позднее стало известно, что потоки лавы уничтожили по меньшей мере 77 домов. Президент США Дональд Трамп объявил островной штат в Тихом океане зоной бедствия.
Килауэа, расположенный на острове Гавайи (также известен как Большой остров), называют одним из самых активных действующих вулканов на Земле. Также Килауэа считается по традиционным верованиям местом обитания Пеле — гавайской богини вулканов.
Уряди Аргентини, Австралії, Бельгії, Чилі, Французької
Республіки, Японії, Нової Зеландії, Норвегії,
Південно-Африканського Союзу, Союзу Радянських Соціалістичних
Республік, Сполученого Королівства Великобританії i Північної
Ірландії та Сполучених Штатів Америки,
усвідомлюючи, що в інтересах всього людства Антарктика
повинна й надалі завжди використовуватись виключно в мирних цілях
i не повинна стати ареною або предметом міжнародних розбіжностей;
визнаючи істотний вклад, внесений у наукове пізнання завдяки
міжнародному співробітництву в наукових дослідженнях в Антарктиці;
переконані в тому, що встановлення міцного фундаменту для
продовження й розвитку такого співробітництва на основі свободи
наукових досліджень в Антарктиці, як воно здійснювалось протягом
Міжнародного геофізичного року, відповідає інтересам науки i
прогресу всього людства;
переконані також у тому, що Договір, який забезпечує
використання Антарктики тільки в мирних цілях i продовження
міжнародної згоди в Антарктиці, сприятиме здійсненню цілей i
принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 );
погодилися про таке:
Стаття I
(1) Антарктика використовується тільки в мирних цілях.
Забороняються, зокрема, будь-які заходи військового характеру,
такі, як створення військових баз i укріплень, проведення
військових маневрів, а також випробування будь-яких видів зброї.
(2) Цей Договір не перешкоджає використанню військового
персоналу чи оснащення для наукових досліджень або для будь-яких
інших мирних цілей.
Стаття II
Свобода наукових досліджень в Антарктиці i співробітництво з
цією метою, як вони застосовувались протягом Міжнародного
геофізичного року, продовжуватимуться відповідно до положень цього
Договору.
Стаття III
(1) Для сприяння міжнародному співробітництву у наукових
дослідженнях в Антарктиці, як це передбачено в Статті II цього
Договору, Договірні Сторони погоджуються, що в максимально
можливому i практично здійснюваному ступені:
а) проводиться обмін інформацією стосовно планів наукових
робіт в Антарктиці з тим, щоб забезпечити максимальну економію
коштів i ефективність робіт;
b) проводиться обмін науковим персоналом в Антарктиці між
експедиціями i станціями;
с) проводиться обмін даними i результатами наукових
в Антарктиці та забезпечується вільний доступ до них.
(2) При виконанні цієї Статті всіляко заохочується
встановлення відносин ділового співробітництва з тими
спеціалізованими установами Організації Об'єднаних Націй та іншими
міжнародними організаціями, для яких Антарктика становить інтерес
у науковому або технічному відношенні.
Стаття IV
(1) Ніщо, що міститься в цьому Договорі, не повинно
тлумачитись як:
а) відмова будь-якої з Договірних Сторін від раніше заявлених
прав або претензій на територіальний суверенітет в Антарктиці;
b) відмова будь-якої з Договірних Сторін від будь-якої основи
для претензії на територіальний суверенітет в Антарктиці або
скорочення цієї основи, яку вона може мати в результаті її
діяльності чи діяльності її громадян в Антарктиці або з інших
причин;
с) таке, що завдає шкоди позиції будь-якої з Договірних
Сторін щодо визнання або невизнання нею права чи претензії, або
основи для претензії будь-якої іншої держави на територіальний
суверенітет в Антарктиці.
(2) Ніякі дії або діяльність, що мають місце, поки цей
Договір залишається чинним, не створюють основи для заяви,
підтримання або заперечення будь-якої претензії на територіальний
суверенітет в Антарктиці i не створюють ніяких прав суверенітету в
Антарктиці. Ніяка нова претензія або розширення існуючої претензії
на територіальний суверенітет в Антарктиці не заявляється, поки
цей Договір залишається чинним.
Стаття V
(1) Будь-які ядерні вибухи в Антарктиці i видалення в цьому
районі радіоактивних матеріалів забороняються.
(2) У разі укладення міжнародних угод, в яких братимуть
участь усі Договірні Сторони, представники яких мають право брати
участь у нарадах, передбачених Статтею IX, стосовно використання
ядерної енергії, включаючи ядерні вибухи i видалення радіоактивних
відходів, в Антарктиці застосовуватимуться правила, встановлені
такими угодами.
Стаття VI
Положення цього Договору застосовуються до району південніше
60-ї паралелі південної широти, включаючи всі шельфові льодовики,
але ніщо в цьому Договорі не зачіпає i ніяким чином не зачіпає
прав будь-якої держави або здійснення цих прав, визнаних
міжнародним правом щодо відкритого моря, в межах цього району.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Открытия и исследования северной америки?
первый этап: первыми европейцами в исследования америки, побывавшими в северной америке, были норманны, достигшие ее берегов в x-xi вв. эйрик рауди в 981-983 и его сын лейф эриксон плавали вдоль берегов гренландии, в море баффина, высаживались на побережье полуострова лабрадор и острова ньюфаундленд, однако их путешествия в то время не были известны в старом свете.
второй этап: после открытия х. колумбом багамских островов, кубы и гаити в 1492, который считается годом открытия америки, наиболее активные исследования береговой линии и внутренних частей континента вели испанские, и французские путешественники.
экспедиция под руководством д. кабота в 1497-1498 прошла вдоль восточного берега северной америки от ньюфаундленда почти до флориды.
в 1513 испанский конкистадор в. нуньес де пересек панамский перешеек и первым увидел тихий океан. полуостров юкатан, западные, северо-западные и южные берега мексиканского залива были открыты в 1517-1519 испанскими путешественниками (ф. кордова и другие). в 1519-1521 э. кортес открыл и в течение короткого времени завоевал огромную страну мексику.
быстрому ее подчинению способствовало потрясающее впечатление, которое производили на туземцев огнестрельное оружие и лошади испанцев. в 1524 отряды кортеса в поисках морского прохода из тихого ок. в атлантический пересекли центральную америку, через мексиканское плоскогорье вышли к тихому океану и по суше продвинулись до гватемалы и гондураса. в этом же году дж. веррацано обследовал восточное побережье между 34° и 46° с. ш. испанская экспедиция, под руководством х. авилы, пройдя вдоль побережья от панамского залива до залива фонсека, высадилась на берег и открыла озера никарагуа и манагуа.
в 1528 испанская экспедиция под командованием п. нарваэса открыла дельту миссисипи, ф. коронадо в 1540-1541 пересек плато колорадо, южную часть скалистых гор и великие равнины, достигнув 40° с. ш., экспедиция под руководством э. сото обследовала южные аппалачи, открыв реки алабама и теннеси.
путешествия исследователей были главным образом в северной части материка, французских — в восточной, северо-восточной и центральной. пытаясь найти северо-западный проход из атлантического в тихий океан, французская экспедиция под руководством ж. картье в 1534-1535 обошла с севера остров ньюфаундленд и открыла юго-восточный берег полуострова лабрадор, реку св. лаврентия.
в 1576-1631 путешественники изучали берега моря баффина и гудзонова залива (м. фробишер, дж. дейвис, г. гудзон и другие). в 1605-1607 французский картограф с. шамплейн исследовал часть атлантического побережья сша, в 1608 основал город квебек, позднее продвинулся во внутреннюю часть континента, открыв горы адирондак и озеро, названное его именем.
в 1678-1681 французская экспедиция, возглавляемая р. ла салем, прошла водными путями от реки св. лаврентия через великие озера к миссисипи. в 1734-1749 французский исследователь п. варенн с сыновьями открыл озера виннипег, манитоба и др.третий этап: к середине 30-х гг. xviii в. в многочисленных экспедициях в. беринга, п. нагибина, а. мельникова и др. были впервые обследованы берега северной америки в районе залива аляска. в 1732 и. федоров первым среди путешественников увидел оба берега берингова пролива, по материалам его экспедиции составлена первая карта пролива. открытие аляски связывают с экспедицией а. чирикова, которая в 1741 нанесла на карту около 400 верст северо-западного побережья северной америки, открыла несколько из алеутских островов.
промышленники а. толстых, с. глотов, с. пономарев и др. обнаружили крысьи, андреяновские и лисьи о-ва. в 1768-1769 п. к. креницын и м. д. левашов завершили обследование алеутских островов. на одном из них (острове кадьяк) купец г. и. шелихов в 1784 основал первое поселение.