Решите . 1) декретное время в актобе 15: 00. определите поясное время в астане. 2) определите поясное время в варшаве, если в алматы 12: 00 3) обьясните, почему когда в алмате и астане полдень, в нью-йорке(сша) ночь? 4) определите местное время в астане, если в москве полдень. 5) определите местное время во владивостоке, если в алматы полдень.

1) Если декретное время в Актобе 15:00 (Дескретное время, это поясное время и плюс 1 час) => в Астане 15:00
2) В Варшаве будет 08:00 если в Алматах 12:00
3) Потому, что разница во времени -10 часов, если в Алматах 12:00, то в Америке 02:00
4)Если в Москве 12:00, то в Астане 15:00
5)Если в Алматах 12:00, то во Владивостоке 16:00

Попри розуміння і визнання проблеми забруднення повітря, більшість з них не бажає в майбутньому відмовлятися від автомобіля. Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Водночас, у групі студент/-ів однією із найважливіших причин екологічних проблем визнали погане виховання, «менталітет» і відсутність пропаганди екосвідомих дій.

Відсутність стратегічного планування на рівні держави вважають однією з головних причин екологічних проблем у всіх групах. Також усі учасни/-ки обговорень згадували погану поінформованість про екологічні проблеми та неможливість впливати на них. У групах сімейних людей і активістів та активісток відсутність системи покарань вважали важливішою за пропаганду екоповедінки. Активіст/-ки також наголошували на поганій роботі комунальних служб. Натомість, студент/-ки називали «приватні бізнес-інтереси» серед основних причин екологічних проблем.

Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Учасники і учасниці, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін. Яскравим прикладом впливу оточення є використання вживаних речей. Більшість учасни/-ць хоча б раз купували речі на секонд-хенді. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.

Сортування сміття — найбільш очевидна екоповедінка. Учасни/-ки, які практикують сортування, скаржилися на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддати сміття на переробку.

Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали у всіх групах. Натомість, дехто з активіст/-ів і сімейних людей сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.

Основними джерелами інформації для учасниць та учасників усіх груп є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими. Більшість опитаних не мають постійних джерел інформації на екологічні теми. Частина з них хотіла б дізнаватися про стан екології від незаангажованих експертів і науковців. Студентам і студенткам була б цікава така інформація, якби її надавали популярні блогер/-ки. На їхню думку, вдалим форматом може стати інфотеймент — поєднання наукового і розважального контенту. Дехто пропонував флешмоби та наводили приклад Ice Bucket Challenge.

Общепринято, что форма планеты Земля - шар. И долгое время именно так и считалось (об этом говорили Пифагор, Аристотель, Эратосфен). Но в 1687 году Исаак Ньютон исходя из своих расчётов опровергает эту теорию. А позже (1735 и 1743 г) измерение длины земных меридианов двумя французскими экспедициями   подтверждает гениальную интуицию Ньютона.

Вещество, из которого состоит Земля неоднородно, масса распределяется неравномерно. Значит фигура Земли отклонятся от правильной формы шара, кроме на планету воздействует гравитационноео поле Галактики.

Факторы влияющие на форму Земли: 
 • размерыв планеты, 
 • распределение в ней плотностей, 
 • скорость осевого вращения.

Поэтому исходя из анализа всей совокупности этих факторов и матеманических измерений, можно заключить, что форма Земли геоид - геометрически неправильное тело, ограниченное уровенной поверхностью ("приплюснута" у полюсов (Полярный радиус - 6356,8 км) и "выпуклая" на экваторе (Экваториальный радиус - 6378,1 км)). Конечно же физическая же поверхность Земли, осложненная горами и впадинами не совпадает и с поверхностью геоида, отступая от него на несколько километров (Максимальная высота физической поверхности над геоидом 8848 м (г. Джомолунгма), максимальная глубина 11022 м (Марианская впадина), поэтому сила тяжести все время стремится выровнять поверхность Земли, привести ее в соответствие с поверхностью геоида. 

На основании изучения движения искусственных спутников Земли было установлено, что Земля имеет сердцевидную форму, т.е. северный полюс ее приподнят, по сравнению с южным, примерно на 30 м (полярная асимметрия). Такую форму Земли предложено называть кардиоид.

Таким образом, точного математического обозначения форма земли не имеет, именно поэтому в геодезических измерения в России и некоторых других странах используется название квазегеоид. Это приближение к геоиду.

Земля вращается вокруг так называемой земной оси.Земная ось - воображаемая прямая, проходящая через центр Земли. Ось пересекает поверхность Земли в двух точках: Северном и Южном полюсах. На равных расстояниях от полюсов проходитэкватор (воображаемая линия, проводимая чрез центр земного шара и делящая его на два полушария: северное и южное). Линии соединяющие Северный и Южный полюса - меридианы. Мередианы можно провести через любую точку земного шара и они всега равны по длинне. А поперечные линии проведённые параллельно экватору - параллели (см. таблицу "Длинна дуг и параллелей, км"). 
Меридианы и параллели образуют сеть (градусную сесть) с которой можно определить положение какой-либо точки на поверхности Земли - найти её географические координаты.Параллели, являются показателем широты, а меридианы - показателем долготы. 
Географическая широта - это величина дуги меридиана от экватора до заданной точки в градусах,географическая долгота - величина дуги параллели от нулевого меридиана до заданной точки. В большинстве стран за нулевой принят меридиан, проходящий через Гринвичскую обсерваторию, восточнее Лондона - он так и называется Гринвичским.

Географическое следствие формы и размеров Земли. Вследствие ее "шарообразной" формы угол падения солнечных лучей на земную поверхность уменьшается от экватора к полюсам, это определяетсуществование тепловых поясов: жаркого тропического, умеренных и холодных полярных (см. схему "пояса солнечного освещения").