Нужно составить 3 на определение !

максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.

Объяснение:

Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ  ± δ,

де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,  

φ – географічна широта місця схилення сонця.

Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.

1) 222 км  111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).

2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:

50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).

3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:

90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).

максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.

Объяснение:

Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ  ± δ,

де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,  

φ – географічна широта місця схилення сонця.

Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.

1) 222 км  111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).

2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:

50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).

3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:

90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).