Разобрать стихотворение н. рубцова "видения на холме" по плану: 1) в чем особенности построения стихотворения? 2) как движется взгляд лирического героя? какие дали перед ним открываются? 3) какие словестные изобразительные выразительные детали кажутся вам особенно значимыми? обьясните роль этих деталей для понимания стихотворения. 4) обратите внимание на систему повторов в поэтической речи. какой эффект они , чему служат?

Можно поточнее

Кавказские горы, общая информация о Кавказских горах

 geolog  Декабрь 29th, 2013  Горы Европы 

Кавказские горы — горная система между Чёрным, Азовским и Каспийским морями. Этимология названия не установлена.

Разделяется на две горные системы: Большой Кавказ и Малый Кавказ.

Кавказ часто делят на Северный Кавказ и Закавказье, границу между которыми проводят по Главному, или Водораздельному, хребту Большого Кавказа, занимающему центральное положение в горной системе.

Большой Кавказ простирается более чем на 1100 км с северо-запада на юго-восток, от района Анапы и Таманского полуострова до Апшеронского полуострова на побережье Каспия, рядом с Баку. Максимальной ширины Большой Кавказ достигает в районе меридиана Эльбруса (до 180 км). В осевой части расположен Главный Кавказский (или Водораздельный) хребет, к северу от которого простирается ряд параллельных хребтов (горных цепей), в том числе моноклинального (куэстового) характера (см. Большой Кавказ). Южный склон Большого Кавказа большей частью состоит из кулисообразных хребтов, примыкающих к Главному Кавказскому хребту. Традиционно Большой Кавказ делится на 3 части: Западный Кавказ (от Чёрного моря до Эльбруса), Центральный Кавказ (от Эльбруса до Казбека) и Восточный Кавказ (от Казбека до Каспийского моря).

Наиболее известные вершины — г. Эльбрус (5642 м) и г. Казбек (5033 м) покрыты вечными снегами и ледниками.

Большой Кавказ — регион с большим современным оледенением. Общая численность ледников составляет около 2 050, занимаемая ими площадь приблизительно 1 400 км². Больше половины оледенения Большого Кавказа сосредоточено на Центральном Кавказе (50 % от числа и 70 % от площади оледенения). Крупными центрами оледенения являются гора Эльбрус и Безенгийская стена (с ледником Безенги, 17 км).

Завдяки західному переносу повітряних мас в цьому поясі особливо добре видно зміна типів клімату за напрямком з заходу на схід (див. карту кліматичних поясів і областей).

На заході Євразії завдяки повітряним масам, що приходять з Атлантичного океану, зима м’яка, середня температура січня вище О ° С, а влітку від +10 до +18 С. Опади випадають постійно, їх більше 1000 мм. Влітку переважає хмарна, похмура погода. Взимку ж погода нестійка, часті дощів, довго тримається туман. Сніг випадає рідко і швидко тане. Це морський клімат помірного поясу.
На схід, аж до Уральських гір, переважає помірний континентальний клімат. Вплив Атлантичного океану слабшає. Літо тепле, а зима холодна, з морозами. Атлантичне повітря над материком нагрівається влітку, а взимку остигає. Погода на Східно – Європейській рівнині нестійка. На зміну ясним, сонячним дням взимку приходить відлига, а влітку небо покривається хмарами, йдуть дощі.
Континентальні повітряні маси визначають клімат території, що лежить за Уралом, в Середній і Центральній Азії помірного поясу. Повітря над сильно нагрітою влітку поверхнею прогрівається, взимку остигає до -50 ° С і нижче. Повітря з Атлантичного океану опадів сюди майже не приносить. Взимку снігу мало і поверхня промерзає на велику глибину. Це континентальний клімат помірного поясу.

На сході цього поясу клімат мусонний. Його головна особливість – чітка зміна повітряних мас по сезонах. Мусонний клімат в Євразії охоплює не тільки помірний пояс, а й ще два.

Подробнее - на -