Самые сухие и "мокрые" места на суше

Сахара одно из самых сухих мест, а так же северный и южный полюса, т.к. из-за низкой температуры там нет испарения, а в пустыне нечему испаряться, а самым мокрым местом я бы назвал экватор и околоэкваторные места из-за сильного испарения(соответсвенно, если экватор близок к океану, то температура там большая из-за влажности)

Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик просувався на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.

Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин і озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися з центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. З суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.

У Карпатах давній льодовик виробив подекуди величезні заглиблення, в яких із часом утворилися надзвичайно мальовничі гірські озера. На гірському узбережжі Скандинавського півострова харак¬терною спадщиною давнього льодовика є глибокі й вузькі затоки (фіорди), що прорізають узбережжя (мал. 170). їхні стрімкі, складені дуже міцними породами скелясті береги підіймаються подекуди на 1,5 км уверх.

По прибытии в Антарктиду мы столкнулись с суровым климатом и практически невозможными условиями для жизни. В месте, которое мы решили посетить, было ужасно холодно, снежные пустынни простирались до горизонта. При измерении температуры термометр показал нам уход в большой минус, что мы чувствовали даже сквозь теплые куртки. Мороз пробирался под кожу, кусал за нос и заставлял дрожь снова пробегать по телу. К счастью, наша экспедиция застряла здесь не на очень долгое время - примерно день. Максимально удобные условия были обеспечены, и мы согрелись, добравшись до специальной базы. Целью путешествия на другой конец планеты было наблюдение за пингвинами, и оно вполне удачно - должно быть, за долгое время взаимодействия с людьми птицы уже привыкли к ученым и не так сильно боялись. Вскоре, записав все необходимые нам результаты, измерив нынешнюю температуру, стоящую в Антарктиде и на своей шкуре почувствовав, что значит самый холодный материк в мире, мы вернулись на родные земли.