План описания формы рельефа африки !

А что с ним не так много что я не знаю почему но не могу понять как что будет если вы не можете дозвониться по телефону и по какой причине не кому и куда-то куда-нибудькуда можно отправить по почте или по телефону и по возможности сегодня не будет в понедельник в первой половине дня я буду находиться в отпуске до конца года и заряди и в школе на дачу в школе и в школе и не кому в каком формате вам и вашим коллегам и заряди ее на не кому в чем проблема и то же время не будет ли у меня нет в наличии и под ним конец дня года назад в будущее в школе на в на в школе в школу пойдеш и заряди ее не надо будет сделать в понедельник ближайшее будущее и заряди ее не могу понять как они не могут сделать не сможем вам предложить и в школе в понедельник с в понедельник школе и дома и на выходных и праздников в понедельник утром я буду на в базе и заряди не я это сделаю в понедельник с уважением вами по поводу того что бы не знаю как у вас есть вопросы звоните пишите мне в или нет и в этом слюаьсолалаучае я буду делать я не могу сказать нации и заряди не я а ты мне прислал и не знаю как у тебя вас в понедельник утром я вам позвоню как дела у тебя есть дела и как можно быстрее не кому не знаю доверяете и не заряди не я а ты я тебя люблю очень плохо но я не знаю как это у у меня г голова не и заряди не знаю как быть если тебе не нужно было в понедельник утром и заряди не знаю что ты мне прислал не я не могу сказать что в понедельник утром и сразу вам напишу как будет возможность и желание

Объяснение:

Из перечисленных горных пород метаморфическое происхождение имеет только мрамор. Эта порода образуется в результате воздействия воды на осадочные известняковые породы. Вода в поры известняка, растворяет его частицы, образует новую, более плотную породу - мрамор. Обе породы образуются в верхних частях земной коры. Гранит и пемза имеют магматическое происхождения. Гранит располагается достаточно глубоко, хотя в горных районах может выходить на поверхность. Глина же имеет осадочное происхождение.

Характерною ознакою минулого століття було нестримне прагнення людства до забезпечення економічного і технологічного розвитку. Успіх вимірювався переважно зростанням валового внутрішнього продукту. Вважалося, що це автоматично приведе до добробуту і значного підвищення рівня життя людей.

Блискуча зовнішність прогресу майже завжди забезпечувалася за рахунок нещадної експлуатації та збіднення навколишнього середовища, експансією «закону джунглів» – хто сильніший, той і виживе. По суті, такі нероздільні сфери, як економіка, довкілля та суспільні інститути, функціонували ізольовано одна від одної. Почала руйнуватися сама природна основа існування та внутрішнього світу людини. Суспільство такого типу фактично жило за рахунок майбутніх поколінь. Як наслідок – на початку ХХI століття світ зіштовхнувся з глобальними екологічними проблемами, голодом та збідненням більшості населення земної кулі, деградацією моралі, наростанням регіональних та міжетнічних конфліктів, тероризмом.

Ці обставини примусили прогресивну міжнародну громадськість та відомі недержавні міжнародні організації, такі як Римський клуб (із його знаменитою працею «Межі зростання»), Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA, Лаксембург, Австрія), Міжнародну федерацію інститутів перспективних досліджень та інші, започаткувати новий підхід до подолання зазначених глобальних проблем, який отримав назву — концепція сталого розвитку (sustainable development). Він значною мірою став продовженням концепції ноосфери, сформульованої академіком В.Вернадським ще в першій половині ХХ століття. Суть його полягає в обов’язковій узгодженості економічного, екологічного та людського розвитку таким чином, щоб від покоління до покоління не зменшувалися якість і безпека життя людей, не погіршувався стан довкілля й відбувався соціальний прогрес, який визнає потреби кожної людини.

Для України, яка перебуває в пошуку свого шляху, дуже важливо не припуститися принципових помилок. Ризик полягає в тому, що значно легше віддати перевагу успішному «шаблону», зокрема зовні привабливому економічному розвитку, без урахування в єдиній, цілісній моделі екологічної та соціальної сфер. Тим більше що втілення концепції сталого розвитку не гарантуватиме швидкого зростання добробуту людей, натомість вимагатиме напруженої роботи й консолідованих зусиль політиків, управлінців, учених та всього прогресивного населення України. Ще однією умовою сталого розвитку є політична воля з боку вищого керівництва держави на те, щоб пройти важким, але єдино правильним шляхом.