Биография федченко алексей лавринович что он сделал для науки?

Федченко родился 7 февраля  1844 года в Иркутске (по другим сведениям в Барнауле). В гимназии он учился в Иркутске, где жил с родителями. Его отец владел золотоносным прииском, однако разорился и умер, когда Алексей Павлович заканчивал гимназию. В дальнейшем его и его мать материально поддерживал старший брат Григорий, к тому времени окончивший Московский университет и работавший преподавателем технического училища.

В 1860 году он с матерью переехал из Иркутска в Москву и поступил в Московский университет на естественное отделение физико-математического факультета. Будучи студентом он увлёкся ботаникой. В 1863 году он совершил своё первое путешествие — сопровождал своего старшего брата в научной экскурсии по солёным озёрам Южной России. В этой экспедиции он увлёкся энтомологией и составил очень хорошую коллекцию двукрылых и перепончатокрылых, что позволило ему затем на основе её описания опубликовать научную работу. Будучи студентом университета вместе с друзьями основал Общество любителей естествознания, антропологии и этнографии при Московском университете и был его учёным секретарём, что росту его авторитета и в серьёзных научных кругах.

После окончания университета в 1864 году со званием кандидата Федченко стал преподавать естествознание в Николаевском институте, а затем вскоре перешёл работать в университет, заняв пост инспектора студентов.

Основные научные труды А. П. Федченко были выполнены в области паразитологии и энтомологии. Им был открыт Заалайский хребет. Написана знаменитая книга «Путешествие в Туркестан»

Объяснение:

Объекты Всемирного наследия ЮНЕСКО [1] — места и объекты на планете, в разных странах, которые выбираются Организацией Объединённых Наций по во образования, науки и культуры в соответствие с Конвенцией об охране всемирного культурного и природного наследия.Первые три места по количеству объектов занимают Италия, Испания и Китай.

Данный список включает в себя все объекты по состоянию на 2010 год, после 34-ой сессии Комитета Всемирного наследия ЮНЕСКО.

Азия

Азербайджан

Старая крепость в Баку с Дворцом ширваншахов и Девичьей Башней

Гобустан - государственный историко-этнографический и художественный заповедник

Исторический центр города Шеки с дворцом хана

Армения

Монастыри Ахпат и Санаин, Область Лори

Монастырь Гегард и верховья реки Азат Область Котайк

Кафедральный собор и церкви Эчмиадзина и археологический памятник Звартноц

Афганистан

Минарет и археологические объекты в Джеме (Джаме) (провинция Гор)

Культурный ландшафт и археологические находки в долине Бамиан (провинция Бамиан)

Бангладеш

Исторический город мечетей Багерхат

Руины буддийского монастыря в Пахарпуре

Мангровые заросли Сундарбан

Бахрейн

Археологические памятники Калат-аль-Бахрейн

Наука — це вид людської діяльності, спрямований на пізнання світу, здобуття нових знань про природу й суспільство. У давнину переважав релігійний світогляд, який ґрунтувався на вірі в надприродне походження світу. Шляхом міркувань і нагромадження щоденного досвіду стародавні мислителі поступово заклали основи раціонального сприйняття світу.

Із винаходом писемності з’явилася можливість передавати від покоління до покоління щоразу більше точних знань про навколишній світ боротьби із хворобами, господарювання, мистецтво управління державами та регіонами тощо. Основну роль у збереженні та поширенні знань серед громадян держав узяла на себе освіта. Вона стала входження людини у світ науки й культури.

Наука в сучасному її розумінні почала формуватися в період XVII — початку XIX ст. Науково-технічний прогрес у виробництвізумовив необхідність здобуття більшістю громадян загальної освіти як основи для досконалого опанування нових професій, що виникли з переходом до машинного виробництва. Тому наука та освіта поступово ставали все важливішими чинниками соціально-економічного розвитку людської цивілізації. Відповідно зріс авторитет вчених та викладачів, учителів. Поява освітніх закладів — шкіл, академій та університетів — сприяла накопиченню, створенню й поширенню знань.

Сьогодні неможливо уявити сучасну людську цивілізацію з її технологіями без наукової діяльності. Саме тому рівень розвитку науки в країні визначає рівень її економіки, лідерство та авторитет у світі. Із кожним роком щораз більше поглядів у всьому світі прикуті до церемонії вручення Нобелівських премій у Стокгольмі (Швеція). Ці почесні нагороди вчені отримують за видатні наукові досягнення, що свідчить про визнання ролі науки й освіти в розвитку людської цивілізації