Соседство индийского океана с другими океанами

Индийский океан, третий по величине океан на Земле (после Тихого и Атлантического) . Расположен большей частью в Южном полушарии, между Азией на Севере, Африкой на Западе, Австралией на Востоке и Антарктидой на Юге. Соединяется на Юго-западе с Атлантическим океаном, на Востоке и Юго-востоке- с Тихим океаном. Площадь Индийского океана с морями 74917 тыс. км2, средняя глубина 3897 м, средний объём воды 291945 тыс. км3 (без морей соответственно: 73442,7 тыс. км2, 3963 м и 291030 тыс. км3).

Индийский океан соседствует на сегодняшний день с Южным (или Антарктическим) океаном. Раньше бы сказала, с Атлантическим по мысу Игольному в Африке и по мысу Саут-Ист-Кейп о.Тасмания у южных берегов Австралии с Тихим океаном...

1. Население Северной Америки составляет более 500 млн человек, что составляет 7 % от населения мира.

2.Учёные выделяют два этапа заселения Земли человеком. Первый этап был более 2 млн лет назад. Территорию Восточной Африки населяли прародители современного человека — первые разумные существа.

3.В Северной Америке народы можно условно поделить на две категории: Коренные и пришлые. К коренным народам относятся «индейцы» (сейчас их называют коренными жителями), иннуиты (эскимосы ранее) и алеуты.

На этом все)

Объяснение:

Осадові гірські породи утворились з продуктів руйнування будь-яких гірських порід, які випали в осад на поверхні землі або на дні водоймищ без участі або за до живих організмів і поділяються на:

Теригенні (уламкові) — вид осадових відкладів світового океану. Геологічні відклади, що складаються з уламків гірських порід і мінералів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних басейнах. З теригенних відкладів утворюються уламкові гірські породи. Розрізняють такі їх різновиди:

Алювіальні — незцементовані відклади постійних водних потоків (річок, струмків), що складаються з уламків різного ступеня обкатаності і розмірів (валуни, галька, гравій, пісок, суглинок, глина);

Пролювіальні — відклади, що нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання зі схилів продуктів вивітрювання;

Делювіальні — продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), наноси, що утворюються біля підніжжя та на нижніх частинах схилів висот внаслідок змивання зруйнованих гірських порід з верхніх частин цих схилів дощовими потоками і талими сніговими водами, а також під впливом сили тяжіння, морозного зсуву та текучості ґрунту (соліфлюкція);

Елювіальні — це продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи так звану кору вивітрювання;

Гляціальні — геологічні відклади, утворення яких генетично пов'язане із сучасними або стародавніми гірськими льодовиками й материковими покривами;

Органогенні (біогенні) — осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів або продуктів їх життєдіяльності. Поділяють на морські і континентальні. Розрізняють:

Фітогенні (каустобіоліти, діатоміти та ін.);

Зоогенні (вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити);

Змішаного походження (трепели й опоки);

Объяснение: