1. Укажите абсолютную высоту Западно-Сибирской равнины. ниже 200 м от 200 до 500 м свыше 500 м 800 м 1000 [1] 2. Гранит по происхождению относится к: магматическим горным породам метаморфическим горным породам органическим горным породам обломочным горным породам химическим горным породам [1] 3. Распределите географические науки по отраслям: климатология, картография, рекреационная география, география сферы услуг. Отрасли географических наук физико-географическая социально-экономико-географическая интегральная прикладная 4. Используя тектоническую и сейсмическую карты Казахстана: (а) Определите, в какой части страны расположена Восточно - Европейская платформа.[1] (b) Определите, в какой части страны расположена Западно- Сибирская плита.[1] (c) Определите, в какой части страны происходят землетрясения силой [1]

Мені наснилося, що я з друзями досліджую центр Землі. І що ми вирушаємо туди в експедицію на дивовижному апараті, який проходить крізь матерію. Як у казці, де чарівники можуть проходити невидимкою крізь стіни, так і ми проїжджали крізь земні шари. Тільки, напевно, наш апарат проходив до центру Землі через паралельне вимір. Може бути, такі види транспорту придумають в майбутньому.

Спочатку ми пройшли через шар твердої земної кори. Пірнули в океані, тому що тут земна кора найтонша, і вгризлісь в товщу землі і каменю. На нашому апараті це зайняло півгодини. Пройшли ми близько 12 км, тому що будь-якому апарату, навіть супервисокою швидкості і потужності, складно проходити крізь земну кору. Надтверді гранітні плити проходили за ілюмінатором нашого корабля.

Потім настала черга земної мантії. Тут за бортом корабля ставало все гарячіше – адже мантія нагріта від 500 до 4000 градусів! Якби наш корабель не був зроблений з суперміцного матеріалу, ми давно б згоріли!

Ми пройшли її за чотири години – цілих дві з половиною тисячі кілометрів! Це вже магма, тобто застигла розпечена лава каменів!

І на кордоні з земним ядром ми зупинилися. Далі вивчити нічого було не можна, тому що перед нами стояло полум’я, маса розпечених гірських порід і газу температурою в шість тисяч градусів.

Объяснение:

Междунаро́дный геофизи́ческий год (МГГ) — условный период, в течение которого проводятся согласованные геофизические исследования по единой программе и методике[1][2].

Эмблема Международного геофизического года 1957—1958

Международный геофизический год (1957—1958) явился преемником двух Международных полярных годов (МПГ), которые проводились в 1882—1883 и в 1932—1933 годах[2].

При обсуждении научных проектов очередного МПГ, предложенного в 1950 году, были сделаны существенные дополнения в плане геофизических исследований всей планеты. В результате был утверждён Международный геофизический год (МГГ), в котором приняли участие 67 стран[3]. В период с 1 июля 1957 по 31 декабря 1958 года учёными этих стран проводились исследования физических процессов в земной коре, океанах и атмосфере Земли. Активное участие в МГГ принимали учёные Советского Союза[1].

В ходе МГГ были сделаны уникальные научные открытия. Центральным событием стали первые запуски искусственных спутников Земли, положившие начало прямым исследованиям верхних слоев атмосферы и космического пространства[1].