3. Джерела фінансування науки й освіти
Фінансування науки — важлива складова цієї діяльності, оскільки дає можливість здійснювати в повному обсязі необхідні дослідження. Наукові установи можуть фінансуватися за рахунок різних джерел: державних, приватних, громадських, а також здійснювати самофінансування.
Уряди розвинених держав підтримують наукову та освітню діяльність, що в кінцевому результаті сприяє зростанню кількості висококваліфікованої робочої сили та конкурентоспроможності національної економіки. У високорозвинених країнах зародилася форма фінансування наукових досліджень, яку називають стартап. Це невеликі дослідницькі компанії, які розробляють інноваційні рішення в електроніці, інформаційних технологіях, торгівлі та інших сферах на рівні ідей і пропонують приватним особам, компаніям і державним установам профінансувати їх та отримати кінцевий прибуток у результаті втілення цих ідей у життя (мал. 6). Досить часто використовуються мішані джерела фінансування.
4. Форми організації наукових досліджень та освіти: технополіси
Наприкінці XX — на початку XXI ст. ефективною формою організації науково-освітньої діяльності є технополіси. Найкраща форма організації наукових досліджень — ситуацію, коли фірми, які зацікавлені в розробках, та їхні виробничі підрозділи розташовані поруч із науковими центрами. Це дає змогу ефективно управляти доволі значними фінансовими витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, поєднувати на одному підприємстві висококваліфікований персонал (інженерів, програмістів, адміністраторів) і менш кваліфіковану робочу силу (робітників, лаборантів, монтажників), залучати до досліджень найкращих студентів і швидко пристосовуватися до зміни технологій.
У технополісах приватні фірми мають змогу використовувати ім’я університету для реклами своєї продукції та мати постійний контакт з іншими дослідницькими компаніями (мал. 7). Це приваблює науковців і підприємців до технополісів та робить їх вигідним і престижним місцем для проживання. Так розвиваються не тільки університетські міста, але й цілі регіони, у яких вони розташовані.
5 найвідоміші наукові центри у світі та україні
Найдавніші університети з’явилися в Середні віки в Марокко та Італії. Зараз вони є майже в усіх країнах світу. Показник успішності (рейтинг) університетів визначається рівнем науковців і викладачів, науковими здобутками, міжнародним визнанням, якістю навчання та можливістю для працевлаштування випускників. За рейтингом британської компанії QS (Quacquarelli Symonds), який враховує наведені характеристики, найвищі позиції серед університетів світу сьогодні належать переважно американським (41 у топ-100 рейтингу QS), британським (12), німецьким (9) і нідерландським (8) університетам. Останнім часом їх наздоганяють університети нових індустріальних країн Азії — Сингапуру, Китаю, Гонконгу.
Рейтинг QS у 2016—2017 рр. на три перші місця виводить американський Массачусетський технологічний інститут (мал. 9), Стен-фордський університет, Гарвардський університет. Із європейських найвищий рейтинг мають британські Кембриджський та Оксфордський університети (4 і 6 місця); серед азіатських — два сингапур-ські університети (12 і 13 місця). Високі позиції належать столичним університетам Японії, Китаю та Південної Кореї.
6 Охорона здоров'я. Найвідоміші центри охорони здоров'я в Україні та світі
Охорона здоров’я — це діяльність держави й приватних установ, метою якої є організація та забезпечення медичного обслуговування населення. Високий рівень охорони здоров’я сприяє збільшенню тривалості, якості життя та продуктивності праці населення. В Україні до цієї сфери належать лікувальні, лікувально-профілактичні, санаторні, оздоровчі та інші медичні установи.
Великі спеціалізовані лікарняні комплекси є у великих містах. Для надання медичної до сільському населенню створена система медичних установ, куди входять пункти сімейної медицини, районні й обласні лікарні.
По короче не могу(
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
А) Распределите отрасли географических наук по группам : 1) политическая, 2)почвоведение 3) страноведение 4) биогеография 5) картография
Лето - чудесная, звонкоголосая пора. Летний день начинается рано. Пробуждается заря в золотой парче, в голубой выси тают прозрачные тучки. Легкий туман покидает поля и леса. Легко дышит лес, в воздухе пахнет гречей и медом. Вот защелкал соловей, радуясь новому, блистательному летнему дню. На его чудесное пение откликнулись другие лесные пташки. Беспечно болтают малиновки, корольки, певчие дрозды.
Внимая звукам дивных певцов, приободрился летний лес. Меж берез игриво порхают бабочки. Ветер ласково подгоняет их. Отражаются в зеркале вод деревья и травы, кусты и цветы. Летние цветы, как правило, напоены особым ароматом. Летом жизнь льется волшебной волной. За душистой травой трещит кузнечик. Шумный перепел бьет за прудом, купаясь в золотой ржи. В голубой выси летает, кружится смелый ястреб. Он поет свободе вечную песню. По извилистой долине, тихо журча, струится речка. Играет задорно и плещет в реке рой рыбок. В глуши болот пронизывающе и звонко поет неугомонная мошкара. Час от часу прибывает зной, Чуткий камыш наклонился к реке. Давно стряхнули влагу ветви деревьев. От жары их только тень. А солнце продолжает лить на землю свои золотые потоки, Летом нужно обязательно самому побывать на природе, чтобы будничные невзгоды и мирские заботы перестали волновать, чтобы понять всю прелесть яркой, летней гармонии, увидеть прелесть роскошных цветов, трав, послушать пение птиц. Задание 2. Сформулируйте по прочитанному тексту 2 вопроса высокого порядка.