Сравните высотные пояса Тянь Шаня и Алтая A) Определите количество высотныхпоясов[1]Б) Назовите природную зону у подножиягоры[1]B) Запишите сходства в высотныхпоясах[1]Г) Определите различия в высотныхпоясах​

всего 13 поясов остальное не знаб

А) у Тянь Шаня 7. У Алтая 6

Б) Тянь Шань - пустынная зона. Алтай - степная зона

В) ледники и снеги

Г) хз

а́фрика  — второй по площади  континент  после  евразии, омывается  средиземным морем  с севера,  красным  — с северо-востока,  атлантическим океаном  с запада и  индийским океаном  с востока и юга. африкой называется также  часть света, состоящая из материка африка и прилегающих островов. площадь африки составляет 29,2  млн км², с островами  — около 30,3  млн км²[3], покрывая, таким образом, 6  % общей площади поверхности земли и 20,4  % поверхности суши. на территории африки расположено 55 государств.

население  африки составляет около миллиарда человек. африка считается прародиной человечества: именно здесь нашли самые древние останки ранних  гоминид  и их вероятных предков, включая  sahelanthropus tchadensis,  australopithecus africanus,  a. afarensis,  homo erectus,  h. habilis  и  h. ergaster.

африканский континент пересекает  экватор  и несколько  климатических зон; это единственный континент, протянувшийся от северного субтропического климатического пояса до южного субтропического. из-за недостатка постоянных осадков и орошения  — равно как  ледников  или  водоносного горизонтагорных систем  — естественного регулирования климата нигде, кроме побережий, практически не наблюдается.

изучением культурных, , политических и социальных проблем африки занимается наука  африканистика.

Антропогенний ландшафт — це різні форми прояву людської діяльності в ландшафті, які поділяються на дві групи:

Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади);
Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги).
Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.

Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.

У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?

На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].

Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.

Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.

Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.