Почему северный тропический пояс африки суше, чем южный

Ну потому что на севере всегда тепло и сухо, а на юге всего холодно

№5 - 13 год 25 хв

№6 - Київ і Гельсінкі - різниця відсутня

         Нью Йорк і Джакарта - 11 годин

№7 - 9 хв 20 с

Объяснение:

№5 - Харків та Париж - різні країни, виходячи з цього їх поясний час різний. Щоб знайти відповідь на данне питання треба просто занйти поясний час Парижа та порахувати різницю. У Парижі пч на годину менше тому і така відповідь

№6 - Просто знайти поясний час кожного міста за сайтом який був дан та знайти різницю двох міст)

№7

Київ - 30 30', Кропивницький - 32 10' - Дано

32 10' - 30 30' = 1 80' - Знаходимо різницю 2 міст

1 80' = 9 хв 20 с - Найскладніша дія

У нас вийшов 1 градус, зараз градус треба перевести у хвилини. ТАК РОБИМО У КОЖНІЙ ЗАДАЧІ) Щоб це зробити - ми один градус помножуємо на 4 і отримуємо 4 хвилини. Далі нам треба 80' перевести у секунди. Для того щоб це зробити треба 80 розкласти на 15. І максимальну кількість 15 яку ми отримаємо із числа 80 - це додаткові хвилини. Отже із числа 80 максимальна кількість 15 яких ми можем вмістити - це 5 15-ток, і додатково до 4 хвилин ми додаємо ще 5 = 9 у суммі. 5 15-ток у сумі 75, отже 80 - 75 = 5 - і це залишок. Отже, щоб порахувати секунди - нам треба 5 * 4 = 20

Відповідь: 9 хв 20 с

1. Какую информацию можно получить из геохронологической таблицы? Геохронологическая шкала отображает информацию о земных эрах, эпохах (название, продолжительность, ключевые особенности). 2. Что изображено на тектонической карте? На тектонической карте изображены формы земной коры – платформы, складчатости, литосферные плиты. 3. Если очень коротко – то территория основной части России (Русская Равнина, Среднесибирское плоскогорье) сложились в докембрийскую эпоху. Западносибирская равнина сложилась в палеозойскую эру. Забайкалье – в эпоху байкальской складчатости. Уральские горы и Приамурье – в Герцинскую складчатость. 4. Мы живем в Кайнозойскую эру. Основные геологические события сейчас – продолжается процесс горообразования, что выражается в землетрясениях. В осадочных отложениях формируются органические полезные ископаемые, а в кристаллических – минеральные.