Определите относительную влажность воздуха при температуре +10c, если в нём содержится 6 г водяного пара, а максимально возможное содержание водяного пара при такой температуре составляет 9, 4 г/м^3. полученный результат округлите до целого числа.

9,4 г - 100 %
6 г - х
х = 6 * 100 : 9,4 = 63,8 = 64 %

Климатические пояса - экваториальный
Воздушные массы - экваториальные
Температура января +24
Температура июля +24
Количество осадков - 2000-3000 мм равномерно в течение года.

Климатические пояса - субэкваториальный
Воздушные массы - летом экваториальные, зимой тропические
Температура января +30
Температура июля +20
Количество осадков - 1000-2000 мм основная масса летом.

Климатические пояса - тропический (южное полушарие)
Воздушные массы - тропические
Температура января +30- +35
Температура июля не ниже +10
Количество осадков - от 5 до 100 мм в сухом тропическом, до 3000 мм во влажном.

Климатические пояса - субтропический
Воздушные массы - летом тропические, зимой умеренные.
Температура летом до +30
Температура зимой в зависимости от типа климата.
Количество осадков - 50-100 мм в континентальных, до 3000 мм в муссонных.

Климатические пояса - умеренный (северное полушарие)
Воздушные массы - умеренные
Температура января от +2 до -48
Температура июля от +12 до +30
Количество осадков - зависит от типа климата.

Климатические пояса - субарктический (северное полушарие)
Воздушные массы - летом умеренные, зимой полярные
Температура января -40 и ниже.
Температура июля от нуля до +5
Количество осадков - 200-300 мм

Климатические пояса - полярный (северное полушарие)
Воздушные массы - полярные
Температура января -60
Температура июля -20
Количество осадков - 50-100мм

Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Викликані вони насамперед недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. У 60-70-ті роки най­більш песимістично настроєні вчені передбачали, що вже до 2000 р. бу­дуть вичерпані родовища срібла, золота та інших кольорових металів, а до 2025 р. — більшість запасів корисних копалин. Активізація пошукових робіт дала змогу наприкінці 80-х-на початку 90-х років досягти позитивно­го балансу між кількістю новорозвіданих запасів корисних копалин і розмі­рами їх видобутку. Проте доводиться експлуатувати родовища, які знахо­дяться у гірших гірничо-геологічних умовах, у районах з екстремальними природними умовами (Сибір, Канадська Арктика, пустелі Африки і Австралії), з нижчим вмістом корисних компонентів у рудах. Усе це призво­дить до подорожчання сировини і енергії, а значить, і всієї продукції різ­них галузей господарства. Тому основним шляхом вирішення сировинної та енергетичної кризи є перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і без­відходного виробництва.