Давление у подножия холма 750 мм рт.ст. , а на вершине 735 мм рт.ст. какова высота холма? ( распишите решение )

750 - 735 = 15 мм рт.ст. изменилось атмосферное давление с высотой.
Атмосферное давление изменяется на 1 мм рт.ст. при подъёме на каждые 10м над земной поверхностью, следовательно:
15мм*10 м= 150м высота холма

1)Екватор перетинає Атлантичний океан приблизно по середині, отже океан розташований і в північній і в південній півкулі.

Нульовий меридіан перетинає Атлантичний океан, і океан розташований і в східній і в західній півкулях, однак більша його частина розташована в західній півкулі.

До відповіді прикріплено карту, на якій я позначила Атлантичний океан (з його басейном) та умовні лінії, які згадуються у питанні.

2) Рельєф дна визначає значний вплив на процеси, що відбуваються в глибинах вод Світового океану. Незважаючи на успіхи, досягнуті останнім часом, дно океанів досліджено ще явно недостатньо, а головне, вкрай нерівномірно. Місцями на величезних обширах південної півкулі немає жодного проміру. Однак наявних даних достатньо для визначення загальних закономірностей будови дна, характеру рельєфу дна океанів та морів. По цим матеріалам створено велику кількість карт самого різного виду та призначення.

3)Кліматичні пояси – величезні території, в межах яких основні показники клімату майже не змінюються.

Території, де повітряні маси змінюються за сезонами двічі на рік, належать до перехідних кліматичних поясів. У назвах перехідних поясів з'являється префікс “суб”, що означає “під”, тобто під основним поясом. Перехідні кліматичні пояси розташовані між основними поясами. Їх 6: 2 субекваторіальних, 2 субтропічних, 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний).

4)Солоність в пріекваторіальних широтах – 35‰.

Простежується зміна солоності з глибиною: на глибині 100-200 м. вона становить 35,4‰, що пов’язано з підповерхневим плином Ломоносова. Встановлено, що солоність поверхневого шару не збігається у ряді випадків з солоністю на глибині.

Різкі перепади вмісту солей гаються і при зустрічі різних по температурі течій. Наприклад, на південь від о. Ньюфаундленд при зустрічі Гольфстріму і Лабрадорської течії на незначній відстані солоність падає від 35‰ до 31-32‰.

5)Органічний світ Атлантики бідніший на різноманітні види, ніж органічний світ Тихого океану. Причина цього – відносна його молодість, а також сильне похолодання клімату під час останнього заледеніння.

Однак при невеликому числі видів кількість риб та інших тварин в Атлантиці значно більше. Шельфів і підняттів дна тут більше, ніж в Тихому океані. Багато зручних місць для нересту донних і придонних риб, у тому числі промислових (тріски, оселедця, морського окуня тощо), що мешкають в основному в помірному поясі. У теплих водах риб менше, але число видів велике (тунці, меч- риба, акули). У полярних водах мешкають кити і тюлені.

Як і в Тихому океані, в Атлантичному представлені майже всі природні пояси. У північному субтропічному поясі розташоване унікальне за своєю природою Саргасове море – море без берегів. Його межами служать течії. Температура і солоність вод моря вище, ніж в оточуючих його океанічних водах. На синій поверхні моря зелено-бурими плямами виступають невеликі пучки саргасових водоростей. Своєрідні природні комплекси внутрішніх морів Атлантичного океану.

6)Біологічні ресурси океанів - риби, кити, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, кріль тощо), деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини. Вони належать до відновлюваних ресурсів. Загальна маса живих організмів Світового океану оцінюється приблизно 35 млрд. тонн.

Объяснение:

  На территории района можно выделить Правобережье и Левобережье в первую очередь по особенностям рельефа и климата. Правобережье, вплоть до Волгограда, занято Приволжской возвышенностью, сильно расчлененной оврагами и балками и во многих местах обрывающейся кручами к реке. Левый берег Волги (Низкое Заволжье) на протяжении многих десятков километров занимают ее плоские надпойменные террасы. От лежащей южнее Прикаспийской низменности эти равнины отделяются холмистыми увалами — сыртами, слагающими возвышенность Общий Сырт, уходящую далеко на восток в Западное Приуралье. Волга служит и местным климатическим рубежом. Так, на правобережной по отношению к Волге территории зима умеренно холодная и относительно многоснежная. За Волгой, в левобережной части она холодная и малоснежная.