Состав и значение агропромышленного комплекса, перспективы развития. ( казахстана )

Состав из трех звеньев:
1 звено- отрасли, обслуживающие сельское хозяйство( хим. пром-ть, машиностроение, транспорт, сельское строительство)
2 звено- сельское хозяйство (растеневодство и живот-тво)
3 звено- отрасли перерабатывающие сельскую продукцию (пищевая, легкая пром-ть, хранение и заготовка)
Принципы и факторы размещения промышленности: 1) ближе к источникам сырья, топлива, энергии , трудовым ресурсам и потребителям продукции. Так же предприятия есть комбинативные, тоесть один завод работает за счет другого, один добывает сырье (шерсть, мясо, молочные и крупянные продукты), а второй уже перерабатывает в готовый продукт, который можно употреблять. Либо два завода совместно перерабатывают.

Объяснение:

Центральный экономический район имеет довольно выгодное экономико-географическое положение, хотя и не обладает значительными запасами топлива и сырья. Он расположен на пересечении водных и сухопутных дорог, которые всегда сближению обширных российских земель, развитию торговли и других видов экономических связей. Водная магистраль — река Волга и её притоки. В районе исторически складывались культурно-нравственные, хозяйственные, политико-управленческие основы централизованного Российского государства. Основные отрасли специализации: транспортное машиностроение, электротехническая, радиоэлектронная промышленность, лёгкая (в основном текстильная), пищевая, химическая промышленности, а также производство строительных материалов. Сельское хозяйство пригородной ориентации (овощеводство, картофелеводство, льноводство, молочное скотоводство).

Типи і види меліорації
розчищення меліорованих земель від каменів та інших предметів; меліоративна обробка солонців; розпушування, піскування, глинювання, землевання, плантаж і первинна обробка ґрунту; проведення інших культурно-технічних робіт.

основою меліорацій повинна бути комплексність заходів, тобто раціональне їх поєднання в просторі і часі, як необхідна передумова для ефективного та раціонального використання земельного фонду країни .

Найбільш розповсюдженим є розподіл меліорацій на окремі види за дією на грунт і рослини.

1.Гідротехнічні (водні) гідромеліорації (основний вид) шляхом будівництва і експлуатації гідротехнічних споруд покращують і регулюють водний режим грунтів, вирішують питання водозабезпечення території і захисту площ від водної ерозії.

2. Агротехнічні меліорації (агромеліорації).

- передбачають покращення родючості грунтів за до агротехнічних заходів з метою регулювання водно - повітряного, поживного, температурного режимів, підвищення акумулюючої і водопоглинаючої здатності грунтів, покращення аерації активного шару грунту, шляхом підбору глибини і напрямку оранки, залуження площ тощо.

3. Лісотехнічні (лісомеліорації).

- передбачають покращення кліматичних ( зменшення впливу вітру – знижується V, швидкість до 30%, зниження дефіциту вологості повітря; скорочення витрат на випаровування), ґрунтових і гідрологічних умов територій біологічним методом, шляхом вирощування лісонасаджень.

4. Хімічні меліорації.

Система заходів, спрямованих на покращення несприятливих фізико-хімічних властивостей кислих та солонцюватих грунтів шляхом внесення хіммеліорантів з метою створення умов для інтенсивного розвитку сільськогосподарських культур.