Причини різноманітності природи євразії. 50 ів

Южная Азия полна всяких междуусобиц. Самый яркий конфликт — Пакистано-Китайский. Многие года время от времени на Гималайской границе Пакистана и Китая вспыхивают конфликты за владение важной стратегической орографической точкой - собственно Гималайские хребты. Непал тоже неровно дышит к Китаю, вспомнив историю, мы найдём много конфликтов между этими странами, после которых границы Непала и обособились.

Традиционное противостояние Вьетнама с Китаем за Влияние на Юге Азии приобретает новые обороты. Лаос, который является важным союзником для обоих (для Китая - дефакто уширение границы с Вьетнамом, для Вьетнама - буфер и защита от Китая большей части территории). Не смотря на сильные обострения, конфликтов не возникает, при том, что среди геополитических целей Китая есть расширение акватории своих прибрежных вод с давления на независимость Тайваня, если же Китаю удастся проглотить Тайвань, то Вьетнам окажется в ещё более ужасном положении. Будучи крепкой страной и имея в принципе неплохое географическое расположение Вьетнам огрызается с Китаем, благодаря чему и есть ещё неподчинённые Китаю страны Азии (Южной в частности). Это в общих чертах..

Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для вико­ристання в народному господарстві. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенерге­тика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.

В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води складають 94 км3, з яких доступні для використання 56,2 км3. Основна частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річко­вий стік — 85,1 км3 (без Дунаю). 60% річкового стоку формується на території України (місцевий стік), 40% — за її межами (транзитний стік).

Головні ріки України: Дніпро (загальна довжина 2201 км, у межах України 981 км; середній річний стік 53,5 км3), Дністер (загальна дов­жина 1362 км, у межах України 705 км; стік 8,7 км3), Південний Буг (довжина 806 км; стік 3,4 км3), Сіверський Донець (загальна довжина 1053 км, у межах України 672 км; стік 5 км3). Дунай протікає по тери­торії України на ділянці 174 км; середній річний стік 123 км3 — пере­важно транзитний.

Всього на території України понад 70 тис. річок, але тільки 117 з них мають довжину понад 100 км. Влітку річки стають маловодними, чима­ло з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено водосховища (загаль­на кількість — 1057; здатні вмістити 55 км3 води).

Для постачання води у маловодні райони збудовано канали: Північно-Кримський довжиною 400,4 км, Дніпро—Донбас — 550 км, Сіверський Донець—Донбас — 131,6 км та ін. На півдні України створено великі зрошувальні системи (Каховська, Інгулецька та ін.). У районах надлиш­кового зволоження або уповільненого стоку діють меліоративні систе­ми