Что образуется при расхождении плит?

ответ:

расхождение литосферных плит характерно для центральной части срединно-океанических хребтов, которая обычно рассечена ущельем до нескольких десятков километров шириной и 1,5 км. глубиной (рифтовыми долинами) . по этой долине плиты расходятся, а в образовавшуюся щель поднимается мантийное в-во. остывая мантийное в-во наращивает края плит. образуется более молодая полоса земной коры. например ширина атлантического океана увеличивается со скоростью 2 см. в год

при столкновении океанической плиты с материковой, более тяжёлая океаническая плита поддвигается под более лёгкую материковую. при этом океаническая плита погружается в мантию и расплавляется в ней. при таком столкновении образуются глубоководные желоба и дуги островов

Відповідь:

1. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.

Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.  У деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювання виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, що нагадують міста й дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім творцем, як підказує сама назва, є все ж вітер.

Пояснення:

Імпорт після кризових 2012/13 років також демонстрував спад. Проте починаючи з 2016 року гається нарощення імпортних закупок Україною, як всієї продукції так і агропродовольчої. У 2017 році імпорт продукції АПК зріс на 10,5% порівняно з 2016 і досяг 4,3 млрд дол. США. А за результатами 2018 року загальний експорт продукції з України становив 56,9 млрд дол. США, що на 14,7% більше порівняно з 2017 роком. В той час імпорт агропродовольчої продукції за цей період зріс на 18,6% і становив 5,1 млрд дол. США.

Серед аграрного імпорту України першу позицію займає морожена риба, за 2018 рік об’єм закупівель склав 351,6 млн дол. США. На другому місці знаходиться тютюнова сировина (263,2 млн дол. США), а на третьому – насіння соняшнику (258,3 млн дол. США). Частка топ-10 продуктів агропродовольчого імпорту України становить 43%

Останніми роками Україна нарощує імпорт з Польщі, яка займаю першу сходинку у структурі агропродовольчого імпорту України. За весь 2018 рік імпорт із зазначеної країни становив 469,7 млн дол. США. На другій позиції знаходиться Німеччина – 435,8 млн дол. США, а третє місце займає Туреччина – 371,6 млн дол США. Сумарно топ-10 країн-постачальників агропродовольчої продукції в Україну займають 51% всього агропродовольчого імпорту України.