Какие путешествия и в какие районы предпринимали древние египтяне и индусы?

По Средиземному мору египтяне добирались до острова Крит,а через Атлантику на папирусных лодках,возможно, и до берегов Америки.Отважные индийские мореходы достигали Персидского залива и Красного моря,совершали путешествия по просторам Индийского и Тихого океанов.

Антарктида — самый южный материк, на территории которого находится Южный полюс. Площадь Антарктиды — 14,1 млн. км2, это пятый по величине материк. Антарктида находится только в южном полушарии. Антарктида омывается водами Тихого, Индийского и Атлантического океанов, у ее берегов расположены море Росса, море Амундсена, море Беллинсгаузена и море Уэдделла, два последних разделены Антарктическим полуостровом. Антарктида почти полностью покрыта слоем ледников, достигающим 4 км. по толщине, в связи с чем Антарктида — самый высокий материк, ее средняя высота составляет 2040 м. 

В Антарктиде за пределы Южного полярного круга выходят только Антарктический полуостров, а также мысы на противоположной стороне материка. В двух местах береговая линия материка вдаётся далеко на юг образуя море Росса в Тихоокеанском и море Уэдделла в Атлантическом секторах.

Українське бароко складалося на протязі XVI – XVIII століть, в той час, коли Україна мала два історичних державних утворення. Перший, коли входила до складу Польсько-Литовської держави і другий, коли була фактично приєднана до складу Росії. У перший період українські музиканти працювали на території Західної та Східної Європи. Їх інструментальні мініатюри, типовий і дуже розповсюджений тоді жанр, можна зустріти у різних табулятурах – Люблінській, Лейпцігській, Братиславській. Другий період пов’язаний із діяльністю талановитих українських музикантів – Феофана Прокоповича, Василя Грутовського, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського у Петербурзі. Отже, провідним жанром став багатоголосий партесний спів. Помітну роль у його поширенні відіграли братські школи. Цю течію представляли композитори Є. Завадовський, М. Замаревич, І. Зюска, І. Календа, К. Коньовський та ін. Партесний спів відзначався стриманістю образного ладу, гармонійністю і простотою. Як “київський розспів” він набув поширення в Москві та інших містах Росії.

З розвитком партесного співу почали з’являтися й теоретичні посібники, які давали необхідні знання з теорії написання цієї музики та її співу. М.Дилецький, будучи творцем партесної музики, став її найвизначнішим теоретиком. Він перший у Східній Європі написав теоретичний трактат “Граматика музикальна”, яка стала дуже важливим посібником для композиторів, що творили партесну музику, та для співаків-хористів, які її виконувиконували.