Установите соответствие между районами и их специализацией в машиностроении 1 урал 2 европейский север 3 восточная сибирь 4 центральная россия 5 западная сибирь 6 европейский юг 7 европейский северо запад 8 поволжье а сельскохозяйственное машиностроение б приборостроение в производство оборудования для добывающей и лесной промышленности г энергетическое машиностроение д судостроение е производство металлургического оборудования ж автомобилестроение з производство оборудования для угольной промышленности

1-б

2-г

3-в

4-а

5-д

6-ж

7-е

8-з

ответ: Коралові поліпи (Anthozoa) — клас примітивних морських безхребетних тварин типу кишковопорожнинних. Коралові поліпи утворюють найбільшу за кількістю підкласів і найорганізованішу групу кишковопорожнинних (кнідарій). Це морські переважно колоніальні організми, що ведуть сидячий б життя. Є види, які живуть поодиноко. На відміну від гідроїдних, у коралових поліпів внутрішня порожнина розділена перегородками на камери. За розмірами вони значно більші від гідроїдних. У них відсутня зміна поколінь і медузна стадія. Є ще ряд менш помітних відмінностей.

Колоніальні корали часто утворюють коралові рифи та навіть цілі острови. Вони живуть переважно на глибині до 20-40 м, у теплій воді (не менше 20 середньорічної температури), при солоності приблизно 3,5 ‰. Вода повинна бути чистою, але з планктоном і достатньою кількістю кисню.

Окремі корали живуть на різних глибинах, іноді до 2000 м.

Навколо ротового отвору у коралових поліпів розташований віночок яскравих щупалець, завдяки яким деякі з них зовнішнім виглядом нагадують квіти. Звідси латинська назва класу — Anthozoa (лат. Anthoz — квітка, zoon — тварина).

Більшість коралів утворює тверду вапнисту трубочку або чашечку — скелет. Всередині трубочки можуть бути радіальні перегородки — септи, а також горизонтальні перегородки — днища. Вапнисті скелети окремої особини коралів називаються коралітами.

Клас коралових поліпів поділяють на 6 підкласів: табуляти, хететиди, геліоліти, чотирипроменеві, шестипроменеві, восьмипроменеві.

Объяснение:

Объяснение:

Экономико-географическое положение (ЭГП) — вид географического положения, определяемый как "совокупность отношений предприятий, населенных пунктов, ареалов, районов, отдельных стран и их групп к внешним объектам, имеющим для них экономическое значение" [1]. Или отношение объекта (города, района, страны) к вне его лежащим данностям, имеющим то или иное экономическое значение, - все равно, будут ли эти объекты природного порядка или созданные в процессе истории (по Н.Н.Баранскому)[2]. Иными словами, ЭГП - это положение в экономическом которое определяется по отношению и к природным элементам окружающей среды, и к созданным человеком элементам искусственной среды, и к размещению самого населения.

Значительный вклад в развитие отечественной концепции ЭГП внесли И.М. Маергойз[3], Ю.Г. Саушкин[4], Я.Г. Машбиц, Е.Е. Лейзерович и другие ученые[5].

Анализ ЭГП проводится по следующим его компонентам:[MJK;M[]

транспортно-географическое

промышленно-географическое

агро-географическое

рыночное

демографическое

рекреационно-географическое.

В некоторых исследованиях также выделяется инновационно-географическое положение, которое определяет положение объекта к центрам создания и рас новых технологий[6].

Выделяют следующие типы ЭГП:

центральное;

периферийное;

пограничное;

транзитное;

приморское;

глубинное