Тест по теме « сельского хозяйства». вариант №2. 1. «зелёная революция»--это: а) движение за восстановление вырубаемых лесов; б) распространение ислама по всему миру; в) экологическое движение против строительства аэс; г) преобразование сельского хозяйства на основе современной агротехники. 2. выберите характеристики сельского хозяйства, характерные для развивающихся стран. а резко преобладает высокотоварное сельское хозяйство б). представлено как товарное, так и потребительское сельское хозяйство в). сотни миллионов мелких хозяйств выращивают потребительские культуры, самые «дешевые» калории г). продукция крупных плантаций и ферм ориентирована на внешний рынок д). агропромышленный комплекс приобрел форму агробизнеса 3. наибольщее количество пшеницы собирают в а)камбодже б)венгрии в)франции г)индии 4. ведущей зерновой культурой в латинской америке и является а)кукуруза б)просо в)рис г)пшеница 5. крупнейшим производителем подсолнечника в мире является а)япония б)германия в)юар г)мексика 6. наибольшим поголовьем свиней : а)турция б)израиль в)венгрия г)китай 7. установите соответствие между масличной культурой и страной её производства подсолнечник а) сша соя б) италия арахис в) россия оливки г) индия 8. какие три из перечисленных стран являются лидерами по улову рыбы? 1) греция 2) япония 3) перу 4) сша 5) россия 6) китай нужно

1. «Зелёная революция»-это: преобразование сельского хозяйства на основе современной агротехники.  

2. Выберите характеристики сельского хозяйства, характерные для развивающихся стран.  Сотни миллионов мелких хозяйств выращивают потребительские культуры, дающие самые «дешевые» калории.

3. Наибольшее количество пшеницы собирают в Индии.  

4. Ведущей зерновой культурой в Латинской Америке и является пшеница.  

5. Крупнейшим производителем подсолнечника в мире является Германия.  

6. Наибольшим поголовьем свиней обладает: Китай.  

7. Установите соответствие между масличной культурой и страной её производства:

подсолнечник-Россия  

соя-Индия  

арахис-США  

оливки-Италия.

8. Какие три из перечисленных стран являются лидерами по улову рыбы?Япония, США,  Китай.

Объяснение:Народився 1 березня 1858 року в селищі Липовці теперішньої Вінницької області в родині службовця. Дитинство Павла та інших дітей в родині пройшло під сильним впливом матері — жінки високої культури, музично обдарованої.

Закінчивши Житомирську чоловічу гімназію із срібною медаллю, в 1877 році вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету, проте був виключений з нього в 1879 році за участь у студентському заколоті. Закінчив курс у 1882 році. На першому курсі зустрів О. Д. Багалій, яка згодом стала його дружиною. В 1881 році в них народилась дочка, майбутня письменниця Ольга Сно. У молодій сім'ї було сутужно з коштами на прожиття, тому Павло Тутковський постійно шукав можливості, щоб заробити на утримання сім'ї. Водночас продовжував із зацікавленням працювати в університетській лабораторії. Разом зі своїм вчителем і наставником К. Феофілактовим часто виїжджав на геологічні екскурсії в околиці Києва, де набував навичок дослідника.

По закінченні навчання Феофілактов рекомендував Тутковського на кафедру геології та мінералогії з метою підготовки до професорського звання. Через рік його призначають консерватором мінералогічного і геополітичного кабінету, де він працював з 1884 до 1895 року. Це дало змогу йому утримувати свою велику сім'ю, допомагати батькові. Тринадцять років в університеті не пройшли марно. Павло Аполлонович сформувався як спеціаліст. За дорученням Київського товариства природознавців Тутковський з 1884 до 1902 року проводить геологічні дослідження практично всіх губерній України. Він захоплюється вивченням викопної мікрофауни і вперше в Росії друкує близько 20 оригінальних праць з цього питання. Водночас він вивчає підземні води України і 1895 року подає свій проект водопостачання Києва. Саме завдяки йому Київ став одним з перших європейських міст, що забезпечило себе артезіанською водою. В 1883 році Тутковського обирають почесним членом Київського товариства природознавців, згодом — дійсним членом Петербурзького мінералогічного товариства, членом Бельгійського товариства геології і палеонтології в Брюсселі, почесним членом товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті.

В 1904 році Павло Тутковський прийняв пропозицію куратора Київського навчального округу і став інспектором народних училищ Луцького повіту Волинської губернії. В Луцьку він продовжує польові роботи, розпочаті ще 1900 року, як позаштатний працівник геологічного комітету. Проводив геологічні дослідження вздовж залізниці Київ — Ковель, що тоді проектувалася. В 1909 році він з усією родиною переїздить до Житомира, де його призначили директором народних училищ Волинської губернії. Будучи інспектором, Павло Аполлонович багато мандрував гав природу улюбленої Волині. У Житомирі він прожив 9 років. І цей період його життя був пов'язаний з Товариством дослідників Волині. Найпродуктивнішими для П. Тутковського були 1906—1915 роки, коли він дуже багато працював у Товаристві. З 1909 року Товариство дослідників Волині регулярно публікувало його праці. 2 жовтня 1910 року Товариство обрало Павла Тутковського віце-головою, тобто фактичним керівником. Особливе місце в колі географічних інтересів посідала унікальна пам'ятка поліської природи Словечансько-Овруцький кряж. Цій темі була присвячена його праця «Словечансько-Овруцький кряж та узбережжя річки Словечни». Географічну тематику висвітлювали також його праці «Зональність ландшафтів Волинської губернії», «Бурштин у Волинській губернії», «З геології міста Житомира» та ін. Працюючи в Києві на високих посадах, вчений не поривав з дорогою йому Волинню. Разом з учнями він проводив дослідження в Овруцькому та Коростенському районах, приїздив на засідання Товариства дослідників Волині. У Житомирі П. А. Тутковський залишив по собі добрий слід не лише як вчений і краєзнавець. Саме завдяки йому Волинський музей став самостійною науковою установою, переїхав у нове приміщення. Тутковський брав участь в розробці нового статуту музею, а зібрані ним геологічні матеріали зайняли у музеї видатне місце.

Павло Тутковський в останні роки життя

За пропозицією професорів Д. М. Анучина і О. П. Павлова Тутковський подав до Московського університету працю про викопні пустелі північної півкулі. Докторська дисертація «Викопні пустелі північної півкулі» захищена при Московському університеті в 1911 році на вчене звання доктора географії. Рада фізико-математичного факультету Казанського університету присудила Тутковському ступінь доктора мінералогії та геогнозії. З 1913 року викладає в Університеті святого Володимира, обіймає посаду приват-доцента географії, з 1914 року — професор кафедри географії, читає лекції з фізичної географії.

Материнская порода или подстилающие горные породы — самый нижний горизонт почвы, на котором происходят основные почвообразовательные процессы.

Свойства материнской породы — один из факторов почвообразования, установленные В. В. Докучаевым. Подстилающие горные породы во многом определяет минералогический, химический и механический состав, физические свойства и плодородие почв.

В описании почвенного горизонта материнская порода обозначается латинской буквой «C».

по происхождению: аллювиальные отложения, покровные суглинки, торф и т. д.;

по химико-минералогическим свойствам: карбонатные, полевошпатовые и т. д.;

по механическому составу: песчаные, суглинистые, глинистые и т. д.

Так же в зависимости от происхождения разделяются на осадочные (на основе озерных или морских отложений), обломочные (при перераспределении материала вследствие химического и физического выветривания монолитных горных пород), метаморфические (на основе мантийного вещества)[1].

Объяснение: