План хорактеоистики моря " кайспиское" 1) название ( это понятно) 2) положение а) в мировом океане б) относительно других объектов. 3) глубина

Відповідь:

а) Середня висота Східноєвропейської рівнини близько 170 м. Найменші висоти розташовані на узбережжі Каспійського моря, рівень якого на 27,6 м нижчий від рівня Світового океану. Височини піднімаються до 300—350 м над рівнем моря (Подільська височина, до 471 м). Перевищення вододілів над долинами в середньому становлять 20—60 м.

Українські Карпати є середньовисотними горами і не досягають снігової лінії. Найбільші підняття вершинної поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського кристалічного масиву (1946 м), Свидовця (1883 м), Горган (1836 м). Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх піднімань (в пліоцені - четвертинному періоді) і ерозійного розчленування. Менша стійкість флішових порід проти денудації - причина типових для Карпат згладжених форм рельєфу. Твердість та стійкість кристалічних порід Мармароського масиву зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з глибокими ущелинами, гострими гребенями та вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах представлені сліди плейстоценового зледеніння - кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени. Пенінську зону характеризує наявність численних скелястих виходів вапняків і доломітів тріасового, юрського та нижньокрейдового віку у вигляді ізольованих стрімчаків.

б) Завдяки західному переносу повітряних мас в цьому поясі особливо добре видно зміна типів клімату за напрямком з заходу на схід (див. карту кліматичних поясів і областей).

На заході Євразії завдяки повітряним масам, що приходять з Атлантичного океану, зима м’яка, середня температура січня вище О ° С, а влітку від +10 до +18 С. Опади випадають постійно, їх більше 1000 мм. Влітку переважає хмарна, похмура погода. Взимку ж погода нестійка, часті дощів, довго тримається туман. Сніг випадає рідко і швидко тане. Це морський клімат помірного поясу.

На схід, аж до Уральських гір, переважає помірний континентальний клімат. Вплив Атлантичного океану слабшає. Літо тепле, а зима холодна, з морозами. Атлантичне повітря над материком нагрівається влітку, а взимку остигає. Погода на Східно – Європейській рівнині нестійка. На зміну ясним, сонячним дням взимку приходить відлига, а влітку небо покривається хмарами, йдуть дощі.

Континентальні повітряні маси визначають клімат території, що лежить за Уралом, в Середній і Центральній Азії помірного поясу. Повітря над сильно нагрітою влітку поверхнею прогрівається, взимку остигає до -50 ° С і нижче. Повітря з Атлантичного океану опадів сюди майже не приносить. Взимку снігу мало і поверхня промерзає на велику глибину. Це континентальний клімат помірного поясу.

На сході цього поясу клімат мусонний. Його головна особливість – чітка зміна повітряних мас по сезонах. Мусонний клімат в Євразії охоплює не тільки помірний пояс, а й ще два.

в)

Широколисті ліси , Мішані ліси , Лісостеп , Степ, Пустелі та Напівпустелі , Тайга

г)Франція ,Бельгія. Люксембург , ФРН, Чехія, Польща, Україна , Росія, Казахстан, Монголія, Китай

Пояснення:

Российская внешняя политика в конце ХХ в. стала более определенной, нацеленной на перспективу и учитывающей геополитические факторы.

В начало XXI века наша страна вступила с непростым экономическим наследием, которое усугублялось острыми социальными и политическими противоречиями, падением престижа страны на мировой арене. В этой ситуации новому руководству предстояло выбрать оптимальный путь социально-экономического и политического развития. Многие эксперты отмечают, что эволюционный, достаточно консервативный поначалу путь, выбранный Президентом В. В. Путиным, фактически был безальтернативным: в сложившихся условиях Россия могла поступательно двигаться вперед только в рамках очень узкого коридора, и всякое отклонение от этого пути вело бы к социальным потрясениям и разрушительным для общества последствиям. Последовательная реализация этого эволюционного курса позволила за несколько лет решить две важнейших задачи: во-первых, вывести Россию из глубин социально-экономического кризиса; во-вторых - обеспечить политическую стабильность.

Место и роль любой страны в мировом хозяйстве, международном разделении труда и в интернационализации хозяйственной жизни зависят от многих факторов. Однако основными из них являются следующие: уровень и динамика развития национальной экономики, степень ее открытости и вовлеченности в МРТ, прогрессивность и развитость внешнеэкономических связей (ВЭС) , умение национальной экономики адаптироваться к условиям международной хозяйственной жизни и одновременно воздействовать на них в желаемом направлении.

Следует отметить, что Россия недостаточно воздействовала на МРТ и на интеграционные процессы в международной хозяйственной жизни, поскольку в течение значительного периода времени, по существу, оставалась в стороне от главных мирохозяйственных процессов.

Для благополучия России в XXI веке ее экономика должна научиться производить и продавать на мировых рынках товары и услуги, отвечающие требованиям постиндустриального общества, то есть такие, которые воплощают инновации и высокопрофессиональное умение, которые делают страну участником мирового технологического и экономического прогресса.

К ХХ1 в. доля России в мировой торговле составляла около 1,7%. В последние годы наблюдается тенденция устойчивого роста внешнеторгового оборота: темпы роста экспорта превышают темпы увеличения мирового экспорта в целом. Из России вывозится больше половины производимых в ней минеральных удобрений, треть добываемой нефти и газа, существенная часть нефтепродуктов, алмазов, драгоценных камней, черных и цветных металлов, химических удобрений и деловой древесины, а также производимого оружия, легковых автомобилей и других потребительских товаров длительного пользования. Россия машины и оборудование, продовольствие, сельскохозяйственнеу сырье, лекарственные средства, промышленные товары массового потребительского спроса, электронно-бытовую технику, многочисленные продукты химической промышленности и др. В товарной структуре российского экспорта сохраняется сырьевая направленность с преобладанием в ней энергоносителей. Невелика доля машин и оборудования.