Стихийные явления в океане эссе !

Шторм на море
Летом мы всей семьей любим ездить на море. Если погода выдастся удачной, то такой отдых обычно приносит только радость. Но порой случается так, что на побережье приходят шторма, и тогда не остается ничего другого, как отменить все походы на пляж и остаться в номере отеля до тех пор, пока не стихнет ветер и в небе опять не появится солнце.
Удивительно, но шторм на море порой приходит совершенно неожиданно. Еще с утра может быть чудесная погода, а потом вдруг налетает буря и волны начинают с силой биться о берег, становясь все выше и все опаснее.
Иногда в такую погоду отчаянные отдыхающие пытаются еще играть с волнами, ныряя под них и тем самым проверяя себя на прочность. Но такие шутки могут привести к очень серьезным последствиям, ведь волна может унести человека на большое расстояние от берега, и тогда он просто не сможет выплыть обратно.
Но страшнее всего в такую погоду, конечно же, оказаться в открытом море. Порой даже большие суда не выдержать шторм, при котором порывы ураганного ветра могут достигать тридцати двух метров в секунду, а волны подниматься на высоту более двенадцати метров.
Для определения силы шторма существует специальная шкала, придуманная английским мореплавателем Фрэнсисом Бофортом. И вот такая стихия заслуживает по этой шкале самой высокой двенадцатибальной отметки.
Но к счастью, такие сильные шторма на море или океане случаются нечасто, и они не могут длиться долго. Потому рано или поздно ветер стихает, погода налаживается, а на море образуется штиль. Отдыхающие выходят на пляжи из своих укрытий, и на побережье вновь начинается активная курортная жизнь.

1. Чим відрізняється карта від плану?

Оскільки на плані не зображенні меридіани, а також паралелі, немає нерівностей земної поверхні.

2. За якими ознаками класифікують карти?

Класифікацію карт можна провести за такими основними ознаками:

а) за охопленою територією;

б) за масштабом;

в) за змістом:

г) за призначенням.

3. Як поділяють карти за масштабом? Установіть, до якої групи карт належать карти шкільного атласу.

Велико, середьо та дрібномасштабні. Середньо і дрібно.

4. Чим відрізняються тематичні карти від загальногеографічних?

Тематичні присвячені тій чи іншій темі.

5. Які умовні знаки використовують під час складання великомасштабних карт?

Болота, луги, дерева, дома, доги, струмки.

- Виберіть будь-яку карту атласу й охарактеризуйте її за:

а) територією; б) масштабом.

Объяснение:

вот

Республіка Польща – одна із найбільш динамічних економік серед постсоціалістичних країн.

Нині за розміром ВВП, обсягом промислового виробництва та величиною експорту Польща входить до першої десятки країн Європи.

Економічний розвиток Польщі після розпаду соціалiстичної системи можке слугувати прикладом успішних реформ.

Важливим чинником, що допоміг пройти складний етап реформ і досягти високих результатів, став курс на входження Польщі до Євросоюзу, що розпочався з 1994 р.

Нині Польща є шостою за розміром економікою серед країн ЄС. У ї структурі динамічно розвиваються вторинний та третинний сектори: на третинний припадає 63 % ВВП, на вторинний-

– 34 %, на первинний – 3%.

Господарство Польщі має потужну промисловість. У ХХ ст. основним ї спрямуванням була важка промисловість, переважно на ресурсах Сілезії. За останні кілька десятків років Польща осучаснила структуру промисловості, зокрема збільшила виробництво транспортних засобів, електроніки та електротехніки, споживчих товарів. Запровадження ринкових методів управління дало змогу підвищити рентабельність важких виробництв.

Основу електроенергетики становлять ТЕС, що працюють на власному вугіллі Верхньої Сілезії, нафті й газі, що надходять до Польщі трубопроводами з Росії. Головним напрямом використання відновлюваних джерел енергії є спалювання біомаси, що забезпечуе близько 6% потреб країни в електроенергії.

Польща має добре розвинену чорну металургію. Країна входить до двадцятки найбільших світових виробників сталi. Головні центри Краків, Варшава, Катовіце, Ченстохова, Стальова Воля.

Основним регіоном розвитку кольорової металургії є Нижня Сілезія.

Хімічна промисловість спеціалізується як на основній хімії, так і на нафтопереробленні та хімії oprанічного синтезу. Основна хімія виробляє добрива, сірчану кислоту, соду, використовуючи місцеву сировину. Добре розвинені виробництва нафтопродуктів, побутової хімії, лаківів, фарб, штучних волокон, пластмас, ліків та косметичних товаpів. Найбільші центри – Вроцлав, Варшава, Краків, Жешув, Гданськ.