Сравнительная характеристика двух природных зон россии по выбору широколиствкнные леса пустыни

степь и тундра  

1) особенности положения

зона тундр занимает побережье морей северного ледовитого океана от западной границы страны до берингова пролива. местами тундра доходит до северного полярного круга. зона тундр занимает 1/6 территории россии. зона степей невелика, занимает юг европейской части страны и западной сибири.  

2) особенности климата: средние температуры января и июля, суммарная радиация, продолжительность теплого и холодного периодов, количество осадков и их распределение по сезонам года, коэффициент увлажнения.  

зона тундр: средняя температура января -20 с, средняя температура июля +10 с, суммарная радиация от 3000 до 3500 мдж/м2 в год, лето в тундре короткое, а зима холодная и длинная, осадков выпадает мало, всего 200-300 мм в год. при недостатке тепла испарение невелико, поэтому увлажнение избыточное (коэффициент увлажнения превышает 1,5).  

зона степей: средняя температура января -4 с – 6с, средняя температура июля +21 с +23с, суммарная радиация от 4500 до 5000 и более мдж/м2 в год, лето жаркое, знойное, зима теплая и короткая. осадков выпадает мало от 300 до 450 мм в год, так же, как и в тундре, но из-за высокой температуры они быстро испаряются, наблюдается недостаток влаги, коэффициент увлажнения 0,6-0,8 у северной границы, до 0,3 на юге.  

3) особенности рельефа:  

в тундре распространена многолетняя мерзлота, которая оттаивает летом всего на несколько десятков сантиметров. в местах более глубокого протаивания образуются котловины, заполненные водой. вода не просачивается в мерзлый грунт, остается на поверхности. тундра усеяна неглубокими и небольшими озерами.  

степи – безлесные, безграничные открытые пространства, плоские или расчлененные сетью оврагов и равнины.  

4) особенности годового стока  

тундра: речной сток велик (снеговой). реки в летнее время многоводны. степь – речного сток невелик из-за недостатка влаги.  

5) почвы, и их основные свойства  

тундра – почвы маломощные, тундрово-глеевые. из растительности в основном мхи, лишайники и кустарники.  

степь – почва плодородная, чернозем и темно – каштановые, богаты перегноем. из растительности преобладает ковыль.  

6) растительный и животный мир, их приспособленность к данным природным условиям  

растительность тундры стелется по земле, укрываясь от холодных ветров под толстым слоем снега. животный мир тундры не сильно богат, в основном это: песец, северный олень, лемминги, гагары, тундровый лебедь, гуси, казарки, утки, гаги, соколы, белая куропатка, кулики, чайки, белая сова, волк, лисица, заяц – беляк.  

растительность степи скудная. из-за длительных засух травы уже к середине лета жухнут и выгорают. именно поэтому растения-степняки имеют глубокие, разветвленные корни, 80% растительной массы. животный мир степи составляют: ушастый еж, волк, лисица, корсак, степной хорь, кот манул, сайгак, сурки, заяц – русак, суслики, перепел, серая куропатка, журавль – красавка, дрофа, жаворонок, ужи, полозы, степная гадюка, ящерицы, лягушки.  

7) особенности сельского хозяйства недра тундры щедры полезными ископаемыми, много ягод и грибов, много рыбы. в тундре добывают песца. овощи выращивают только в теплицах. степь – главная зерновая житница, здесь выращивают пшеницу, кукурузу, подсолнечник и другие культуры. 8) особо охраняемые компоненты природы  

тундра: животный мир, растительность

степь: животный мир, вода, растительность  

вывод: обе эти природные зоны принципиально отличаются друг от друга. это и понятно. по закону зональности закономерная смена природных зон с севера на юг происходит в связи с поступлением неодинакового количества солнечного тепла и влаги на земную поверхность в разных широтах.

Объяснение:

Гуманітарна до — вид безвідплатної до засобів для життя, безкоштовно поширювані серед населення районів, охоплених гуманітарною катастрофою або що стоять на її грані. Для умов озброєного конфлікту Міжнародний Суд визначив допустиму гуманітарну до як «надання продовольства, одягу, ліків і іншої гуманітарної до , але це не включає надання зброї, систем озброєння, боєприпасів або іншого устаткування, автотранспортних засобів і матеріалів, які можуть бути використані для спричинення серйозних тілесних ушкоджень або з'явитися причиною смерті». Гуманітарна до відрізняється від іноземної до своїм терміновим характером і тим, що використовується для полегшення зроби частішим жертв стихійних лих. Іноді гуманітарна до може бути прихованою формою підкупу місцевого населення або прелюдією до вторгнення.

Швейцарія. Міжнародний туризм займає важливе місце в економіці Швейцарії, приносячи щорічно майже 13 млрд. швейцарських франків доходу, який складає 8% всього національного доходу країни й одночасно надає роботу біля 14% населення країни. Туризм у Швейцарії почав активно розвиватися ще з початку XIX ст., коли закордонна аристократія, в основному з Великобританії, відпочивала на живописних берегах численних озер країни. Першу туристичну групу до Женевського озера організувала компанія Томаса Кука у 1863 р. Великою популярністю користувався відпочинок на гірських курортах (Цермайт), який спочатку був побудований як центр альпінізму.

Основними постачальниками туристів як з північних, так і південних країн (завдяки своїм специфічним туристичним ресурсам і географічному положенню) є Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Франція, Бельгія, Італія, США, Японія, Іспанія, Австрія та інші.

Статистика швейцарського туризму базується на інформації, зібраної з різних місць розміщення туристів, оскільки Швейцарія не збирає статистичні дані про прибуття на кордоні. Це пов'язано з тим, що туристи можуть прибувати в країну багатьма наземними шляхами, і це ускладнює оцінку розмірів різних ринків. Майже 60% розміщення іноземних гостей (13 млн. чоловік) припадає на готельний сектор в той час, як 62% внутрішнього туризму (приблизно 2 млн. чоловік) розміщується у секторі самообслуговування.