Северо-запад, пораграф по в кратком формате

Часть земной поверхности, высоко приподнятые над равнинами и сильно расчлененные, называются горами. От прилегающих равнин они отграничены четкой линией подошвы или имеют предгорья – переходную полосу с меньшими, чем у гор, высотами.

Горы очень разнообразны. Чаще всего они образуют горные страны, в которых можно найти вершины – отдельные горы, заметно возвышающиеся над общим уровнем горной страны. Например, Эльбрус на Кавказе, Джомолунгма в Гималаях, Белуха на Алтае. В Саянах, Забайкалье, на Дальнем Востоке горы часто имеют коническую форму со сглаженной или скалистой вершиной. Такие горы называются сопками. Особые горы, образовавшиеся в результате длительного разрушения, называются мелкосопочником и встречаются, например, в Центральном Казахстане. Для него характерны беспорядочно разбросанные сопки и небольшие гряды различной формы, иногда со слегка заостренными вершинами и широким основанием, относительной высотой 50 – 100 метров. Их разделяют широкие плоские котлованы, нередко занятые озерами, или долины.

Річки басейну Тихого океану. У басейні Тихого океану перебуває найдовша і найбагатоводніша річка Євразії - Янцзи (мал. 180). Цей головний водний шлях Китаю починається на Тибетському нагір’ї, а через 5800 км Янцзи впадає у Східно-китайське море. На його узбережжі річка утворює велетенську дельту, що кожні 40 років збільшується на 1 км. Цьому сприяє величезна кількість напіврозчинених часток, що надають водам Янцзи жовтуватого відтінку.

Подібний колір мають води ще однієї з найбільших річок материка, що так і називається - Хуанхе, тобто «жовта». Дно Хуанхе, як і Янцзи, постійно заповнюється наносами, що спричиняє паводки. Особливо частими вони бувають літньої пори, що пов’язано з літніми мусонами. Для захисту від паводків багато поколінь китайців споруджували величезні, завдовжки в тисячі кілометрів, дамби.