Как различаются озёра по солёности вод, про точности, происхождению котловин ? привидите примеры озёр россии, различающихся по происхождению котловин.

Марс — четверта за віддаленості від Сонця і сьома за розмірами планета Сонячної системи. Названа на честь Марса — давньоримського бога війни У Марса є 2 природних супутника Марс має період обертання і зміну пір року, аналогічні земним, але його клімат значно холодніше і суші земного.

Температура на планеті коливається від -153 ° C на полюсі взимку і до більш +20 ° C на екваторі опівдні. Середня температура складає -50 ° C. Під час марсіанської зими майже 20% повітря замерзає. На планеті є достатньо велика кількість води у вигляді покладів льоду в грунті. Більше того, марсохід Curiosity виявив сліди водяних потоків, які, можливо, утворюються влітку і випаровуються взимку. Цікаво, що марсіанський день  майже рівний земному. Він триває приблизно 24 години 37 хвилин. А ось рік на Марсі набагато довше земного: 687 днів (за часом Землі) або 668,6 сол — марсіанської доби. На Марсі немає озонового шару, тому кожен схід Сонця приносить із собою величезні дози радіації, смертельні для абсолютної більшості відомих форм життя. Червона планета — це територія жахливих пилових бур, під час яких швидкість вітру часто досягає 180-200 км/год. Іноді такі бурі можуть тривати протягом декількох місяців і охоплювати мало не весь Марс. Приблизно дві третини космічних апаратів, відправлених на Марс, зникає, не встигнувши передати на Землю ніякої інформації. Серед вчених-астрономів навіть ходить жарт про те, що на Марсі розташована «Велика глотка Галактики», яка проковтує земну техніку. Сила тяжіння на Марсі майже в 3 рази менше земної. Якби землянин потрапив на планету і зміг би там вижити, то він переміщався б гігантськими стрибками. Цікаво, що про цей ефект писав у своїх книгах про Барсума американський письменник фантаст Е.Р. Берроуз. Марс відомий як Червона планета. Червоний колір поверхні Марса обумовлений мінералами заліза, які окислюють грунт.

Это карта погоды, на которой значками и цифрами показаны результаты наблюдений на сети метеорологических станций. Служба погоды регулярно, несколько раз в день, составляет синоптические карты – это осн. метод оперативного прогноза погоды. На картах в пунктах наблюдения (на метеостанциях) отмечают атм. давление, тем-ру и влажность воздуха, ветер, облачность, количество и вид выпадающих осадков, видимость, туманы, метели, грозы и др. метеорологические элементы. Изолиниями (изобарами) показывают поле атм. давления, выделяют области циклонов, антициклонов, тёплые и холодные атм. фронты. По содержанию различают приземные и высотные синоптические карты. В свою очередь, приземные карты делят на основные, получаемые в осн. синоптические сроки для крупных территорий или полушарий, и кольцевые, которые составляют через короткие интервалы времени на ограниченные р-ны, гл. обр. для обслуживания авиации. Масштабы карт варьируют от 1:30 000 000 для всего земного шара до 1:2 500 000 – для отдельных районов.
hсиноптическая
Кроме того, синоптические карты, на которые наносят данные о погоде на определённый срок наблюдения, в службе погоды составляются также прогностические карты (приземные и высотные), на которых изображается ожидаемое поле давления, температуры воздуха, осадков и других явлений погоды через 12, 24, 48 часов и более, а также от нескольких суток до сезона.