Хелп1. определите положение северного кавказа и его влияние на особенности природы: а) на стыке литосферных плит, б) на границе климатических поясов, в) на контакте влажных воздушных масс атлантики и средиземноморья и сухих континентальных воздушных масс внутренних областей евразии, г) на перешейке между двумя морями, д) на стыке различных флористических и фаунистических провинций.​

Важнейшие изменения на политической карте мира в 90-ых годах ХХ - начале XXI веков. территория страны год изменения на политической карте мира Европа ГДР и ФРГ 1991 объединение Германии

СССР, СНГ 1991 распад СССР и создание СНГ, куда не вошли страны Прибалтики, а Грузия вошла в 1994 г.

Югославия 1991 распад Югославии и образование суверенных государств: Хорватии, Словении, Сербии, Черногории, Македонии, Боснии и Герцеговины. Образование Союзной республики Югославии в составе Сербии и Черногории. Все государства, кроме Македонии, признаны международным сообществом; Сербия исключена из ООН в 1992 г.

Чехословакия 1993 разделение на два независимых государства; Чешскую Республику и Словацкую республику.

Чехословакия 1993 разделение на два независимых государства: Чешскую Республику и Словацкую республику.

ЕЭС 1993 преобразование ЕЭС в ЕС, уничтожение государственных границ в рамках ЕС

Андорра 1993 получила статус независимого государства и вступила в 1993 г. в ООН

1995 присоединение к ЕС Швеции, Финляндии, Австрии Азия Народно-Демократическая Республика Йемен и Йеменская Арабская Республика 1990 объединение республик и провозглашение Йеменской республики

Камбоджа 1993 изменение республиканской формы правления на монархическую

Сянган (Гонконг) 1997 возвращение Китаю ("одна страна, два строя") Африка Намибия 1990 провозглашение независимости

Эфиопия 1993 отделение и Эритреи от Эфиопии и провозглашение ее независимости Океания Федеративные Штаты Микронезии (Каролинские о-ва), Республика Маршалловы острова 1991 получили независимость и были приняты в ООН

Объяснение:

Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.  

  Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких – величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки – Укаялі, Журуа, Мадейра, Тапажос, Шингу; ліві – Іса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії – до 5 км, перед гирлом – від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.  

  Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання у їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки – з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві – з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв’язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рівня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.  

  Найнижчий рівень води у річц гається в серпні-вересні.  

  Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку – 3800 км3.  

  Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина – вікторія

, живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинки