Відповідь:
Сама назва «Екологія» походить від грецьких слів «оікос» – житло і «логос» – наука. Як наука про структуру і функції природи вона досліджує і вивчає взаємозв’язок і взаємозалежність людини та інших біологічних істот, суспільства в цілому з навколишнім середовищем. Сюди входить раціональне природокористування, відтворення у необхідних масштабах живої природи у вигляді заповідників, розширене відновлення біологічних ресурсів тощо. Взаємодія з довкіллям на кожному рівні життя та існування природи створює функціональну екологічну систему – основний суб’єкт вивчення сучасної екології.
Оптимізація системи на всіх рівнях, так само як і цілісної системи нашої планети, гармонізація відносин людської спільноти та природи складає головне завдання екологічної науки. Тому вона все більше стає наукою, якою просякнуті всі інші спеціальні дисципліни. Сьогодні можна відповідально говорити, що від розвитку і успіхів екології у всіх сферах економіки і повсякденного життя залежить існування земної цивілізації, її майбутнє, виховання нового світогляду є нагальною необхідністю. Сьогодні екологів готують багато вузів, але, як ви розумієте, кваліфікованих екологів повинно бути набагато більше. Тому що потрібно змінювати психологію та свідомість усіх верств населення, віддаючи пріоритет природозбереженню та впроваджуючи екологічно чисті технології. Крім того, екологів, які займаються техногенною тематикою захисту природи, готується у вишах значно менше, ніж екологів суто біологічно-природничого профілю. Саме техногенним напрямом екологічної діяльності займається кафедра „Інженерна екологія та енергозберігаючі технології” Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая.
Сьогодні у світі існує надзвичайно багато проблем, у т.ч. глобального характеру, що руйнують природу та довкілля.
Не оминуло екологічне лихо й нашу країну. Сьогодні Україна у всіх відношеннях є однією з найбільш екологічно брудних країн світу. Це і радіаційне забруднення, і накопичення промислових та побутових відходів, і втрата лісового покриву на значних територіях, і забруднення відкритих водойм, і неякісна питна вода, і загазованість атмосфери та багато інших проблем. Багато місцевостей нашої країни знаходяться у зоні екологічно небезпечних чинників, у результаті чого маємо високу захворюваність населення. Це призводить до серйозних демографічних втрат.
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Какие материки пересикаются паралель 20 ю ш
Население Европы неумолимо стареет. Тенденция эта четко прослеживается с конца 20-го века, и в ближайшие десятилетия ускорится. Сегодня среднестатистический европеец еще не перешагнул 40-летнего рубежа. Но к 2050 году средний возраст жителей Евросоюза вырастет на целый десяток и составит 49 лет. Об этом свидетельствуют данные Европейского статистического ведомства.
За сотню лет демографическая пирамида Европы, с которой ученые демонстрируют возрастной состав населения, стала больше походить на бочонок или луковицу. В 2000 году самую крупную возрастную группу уже составляли люди от 35 до 45 лет – это самое широкое место на графике. В начале же столетия самой многочисленной была группа новорожденных. Численность людей отдельных возрастных групп уменьшалась с увеличением их возраста, и эта зависимость определяла правильность граней пирамиды.
Европейцев будет меньше
Демографические изменения имеют несколько составляющих. Во-первых, это рождаемость. В целом по Евросоюзу она составляет 1,5 ребенка на женщину. Обеспечить естественный прирост населения, однако, может лишь показатель в 2,1 ребенка на женщину.
Естественный прирост населения рассчитывается на основе данных о численности рождений и смертей, не принимая во внимание миграцию населения. Этот показатель составил в 2003 году в Европейском Союзе 0,04 процента. Ученые предполагают, что численность населения в Европе несколько возрастет к 2025 году, причем лишь за счет иммиграции, а затем начнет снижаться.
В некоторых странах ЕС естественный прирост населения уже сейчас ниже нулевой отметки. Среди них лидирует Германия, в которой эта тенденция прослеживается с 1972 года. В 1993 году к ней присоединилась Италия, а Австрия и Греция по данным Еврокомиссии "стоят на пороге" такого развития событий.
В то время как детей в Европе становится все меньше, растет средняя прогнозируемая при рождении продолжительность жизни. Это второй важный демографический фактор. В настоящее время средняя ожидаемая продолжительность жизни в Евросоюзе составляет 78 лет. В 15 "старых" членах ЕС этот индикатор достигает 79 лет, а в странах, недавно ставших членами организации - 74 года.
Показатели по отдельным странам ЕС различаются еще больше. В странах Балтии, например, средняя прогнозируемая продолжительность жизни для мужчин составляет 66 лет, а в Швеции – на 12 лет больше. И если в Испании и Франции этот показатель для женщин достигает почти 84 года, то в Латвии – 76 лет.
Евросоюз разрабатывает стратегию, призванную смягчить социальные и экономические последствия снижения численности населения в Европе. Приток мигрантов – третья составляющая демографического развития – уже сейчас компенсировать низкую рождаемость в Европе и останется важным демографическим фактором и в будущем. Однако, указывает Еврокомиссия в рабочем документе по проблемам демографии 2007 года, дальнейший рост миграции может еще сильнее обострить проблему интеграции иностранцев, которая стоит на повестке дня во многих странах ЕС.
Объяснение: