1) определите, какая температура воздуха будет на вершине горы высотой 300 м. если у подножия горы её значение составляет +12 °с 2) определите, какая температура будет у подножия горы с относительной высотой 4км, если на вершине горы температура воздуха составляет -10 °с 3) определите, какая температура воздуха будет на вершине горы высотой 3км. если у подножия горы её значение составляет -2 °с

если у вас в городе есть такая гора- езжай посмотри возьми линейку,но чтоб побольше была

З давніх часів люди знали нро небесні тіла, які вони назвали планетами. Зовні вони схожі на зорі, але відрізняються від них тим, що постійно переміщуються по небу, переходячи з одного сузір’я до іншого, змінюючи свою яскравість. Пояснюється це тим, що планети рухаються своїми орбітами навколо Сонця і світять нам його відбитим світлом. Тобто самі планети не випромінюють світло.Пині вчені налічують вісім планет Сонячної системи. У шести з них виявлено природні супутники - небесні тіла, які обертаються навколо планет. Проте в природі існують ш;е й небесні тіла. Це всі тіла, ш;о знаходяться за межами Землі: зорі, планети, комети, астероїди тош;о. Найбільшими небесними тілами є зорі, найменшими - космічний пил. Тисячі років люди гають за зоряним небом, намагаючись розібратись у його зоряному різноманітті, класифікувати його, якось позначити.Зоря — самосвітне небесне тілоРозжарені небесні тіла, що випромінюють світло, називають зорями. Неозброєним оком на зоряному небі можна налічити близько 3000 зір, а за до бінокля, підзорної труби чи телескопа - набагато більше. Щоб простіше було орієнтуватися серед великої кількості зір, які можна побачити неозброєним оком, небесну сферу поділили на ділянки, а зорі на цих ділянках об’єднали в групи і назвали сузір’ями.Давні дослідники зоряного неба нодумки сполучали зорі лініями так, що вони схематично нагадують певні фігури. Тому на небі можна знайти Терези й Рака, Тельця і Пса. Багато назв зір і сузір’їв пов’язано з міфами й легендами. Не виняток і сузір’я Оріона, яке легко знайти на нашому небі за яскравими зорями 
Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно з силікатів та металізованого заліза (на відміну від газових гігантів та льодових карликових планет, об’єктів пояса Койпера та хмари Оорта). Найбільша планета земної групи — Земля, більше ніж у 14 разів поступається в масі найменшому газовому гіганту — Урану, але при цьому у 400 разів масивніша найбільшого об’єкта поясу Койпера.
Планети земної групи складаються переважно з кисню, кремнію, заліза, магнію, алюмінію та інших важких елементів.
Всі планети земної групи мають наступну будову:
у центрі планети залізне ядро з невеликою кількістю нікелю.мантія складається з силікатівкора, яка виникла через часткове плавлення мантії складається також з силікатних порід. З поміж планет земної групи тільки у Меркурія немає кори, оскільки вона була розбита в результаті метеоритних бомбардувань. Земля відрізняється від інших планет групи наявністю великої кількості гранітів у корі.Дві планети земної групи (Земля та Марс) мають супутники і жодна зі всіх чотирьох планет групи не має кілець.

А) В основании лежит древняя Русская платформа, образовавшаяся в докембрийский период – поэтому в основном рельеф равнинный. Но на древней платформе имеются выходы кристаллических пород – щиты. Поэтому на поверхности образовались возвышенности – Среднерусская, горы Хибины; в результате деятельности ледника – Приволжская, Валдайская, Тиманский кряж, Северные Увалы. Поэтому рельеф равнины – холмистый.
б) Длительная геологическая история крупнейшей геоструктуры — древней платформы — предопределила скопление разнообразных полезных ископаемых на Восточно-Европейской равнине. В фундаменте платформы сосредоточены богатейшие залежи железных руд (Курская магнитная аномалия) . С осадочным чехлом платформы связаны месторождения каменного угля (восточная часть Донбасса, Подмосковный бассейн) , нефти и газа в палеозойских и мезозойских отложениях (Урало-Волжский бассейн) , горючих сланцев (близ Сызрани) . Широко распространены строительные материалы (песни, гравий, глины, известняки) . С осадочным чехлом связаны также бурые железняки (близ Липецка) , бокситы (у Тихвина) , фосфориты (в ряде районов) и соли (Прикаспий).