Відповідь:Зменшення рівня народжуваності: Україна, подібно багатьом розвиненим країнам, стикається зі зменшенням рівня народжуваності. Це означає, що кількість народжених дітей зменшується в порівнянні з минулими роками. Ця тенденція може бути спричинена різними факторами, такими як зростання рівня освіти та працездатності жінок, зміна соціальних уявлень про сім'ю, економічні фактори тощо.Зменшення рівня смертності: Україна також ігає зменшення рівня смертності. Медичні прориви, покращення життєвого рівня, доступ до якісної медичної до та інші фактори сприяють зниженню смертності серед населення.Значна еміграція з країни: Україна зазнає значної еміграції, коли громадяни залишають країну, щоб знайти кращі економічні та соціальні можливості в інших країнах. Ця тенденція може бути пов'язана з економічними проблемами, недостатньою зайнятістю, політичною нестабільністю та іншими факторами.Старіння нації: Україна також стикається зі старінням нації, коли частка людей похилого віку збільшується в порівнянні з молодшими групами населення. Це може мати вплив на різні аспекти суспільства, такі як система пенсійного забезпечення, охорона здоров'я та працевлаштування.Додатне сальдо міграцій: Додатне сальдо міграцій означає, що кількість прибулих до країни осіб перевищує кількість виїжджаючих осіб. Це може бути результатом економічних, соціальних чи політичних факторів, які залучають іноземців до України.Депопуляція: Депопуляція відноситься до процесу зменшення загальної чисельності населення. Це може бути результатом поєднання рівня народжуваності, рівня смертності та міграційних потоків.«Відплив умів»: Термін «відплив умів» відноситься до ситуації, коли країна втрачає кваліфікованих фахівців із-за їх еміграції в інші країни. Це може впливати на економічний розвиток та інноваційність країни.
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Основными партнёрами во внешних связей их развитых стран являются развивающиеся страны. верно или не верно?
Экономико-географическое положение (ЭГП) — вид географического положения, определяемый как “совокупность пространственных отношений предприятий, населенных пунктов, ареалов, районов, отдельных стран и их групп к внешним объектам, имеющим для них экономическое значение”. Или отношение объекта (города, района, страны) к вне его лежащим данностям, имеющим то или иное экономическое значение, – все равно, будут ли эти объекты природного порядка или созданные в процессе истории (по Н.Н.Баранскому). Иными словами, ЭГП – положение в экономическом пространстве, которое определяется по отношению и к природным элементам окружающей среды, и к созданным человеком элементам искусственной среды, и к размещению самого населения.