Вывод о зависимости рельефа и строения земной коры - средне- возвышенность, средне-сибирское плоскогорье, горы кавказ, верхоянский хребет, сихотэ-алинь.

Географі́чна оболо́нка— верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер — літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери[1].

Чітких меж географічна оболонка не має. Верхня межа її проходить на висоті 25—30 км над поверхнею Землі, нижня — під океанами на 5—10 км нижче від їхнього дна. Потужність географічної оболонки сягає 60—70 км[1]. Та частина географічної оболонки, в якій виникла й розвивається людська спільнота, називається географічним середовищем[1].

Характерна особливість географічної оболонки — наявність речовини в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному. Основні види енергії, що зумовлюють розвиток географічної оболонки, надходять від Сонця (екзогенні) та пов'язані з внутрішньою будовою Землі (ендогенні).

По большей части своего русла, Ганг — типичная равнинная река с медленным и спокойным течением, хотя она и берёт своё начало высоко в Гималаях, питаясь многочисленными притоками, которые также проистекают с гор. Индо-Гангская равнина, на которую приходится большая часть течения реки, чрезвычайно плоская. Разница высот между Дели, расположенном на реке Джамна, и Бенгальским заливом, расстояние между которыми составляет 1 600 км, составляет всего 210 метров. Уклон русла Ганга между городами Харидвар и Аллахабадсоставляет 0,22 метра на километр, а от Аллахабада до Калькутты 0,05 метра на километр. Само русло извилистое, образует многочисленные рукава, много перекатов, островов, проливов между рукавами, отмелей