Распределите науки по отпраслям: ()

 Горох овочевий - одна з найхолодостійкіших овочевих культур. Сходи його на поверхню ґрунту з’являються за температури 4°С. Короткочасне зниження температури повітря до мінус 4-6°С нешкідливе для рослин. При з’явленні сходів сім’ядолі на поверхню ґрунту не виносяться. При пошкодженні сім’ядолей рослини гинуть, тому пересаджувати рослини гороху не можна.Низькі температури після з’явлення сходів у межах 8-12°С позитивно впливають на ріст кореневої системи та асиміляційного апарату. Однак, за температури повітря менше 15°С затримується квітування. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин гороху знаходиться в межах 18-20°С. Мозкові сорти гороху менш пристосовані до низьких температур. Вони краще формують урожай за температури 20-22°С.Високі температури ґрунту (10-16°С) під час з’явлення сходів гороху негативно впливають на подальший ріст і розвиток кореневої системи, і вона відстає від надземної. Рослини ростуть повільно, прискорюється квітування та формуються дрібні боби з малою кількістю зерен.У зв’язку з тим, що горох вимагає для свого росту і розвитку невисоких температур повітря і ґрунту, в Україні найвищі врожаї його одержують в районах Лісостепу, Полісся та західних областей.Вимоги до світла. Рослини гороху досить вимогливі до світла. При його нестачі вони витягуються, листки їх набувають світло-зеленого забарвлення, послаблюються процеси фотосинтезу. Утворення бобів та зерна в них уповільнюється та затримується, внаслідок чого продуктивність рослин знижується. Загущення рослин у посівах також негативно позначається на врожайності гороху. Вони витягуються, листки передчасно жовтіють та відмирають. У зв’язку з тим, що в південних районах у літній період температури ґрунту та повітря підвищені, а тривалість дня коротша, ніж в умовах Полісся, вегетаційний період рослин затримується. При штучному скороченні тривалості дня до 10 годин деякі сорти гороху не зацвітають.Вимоги до вологості ґрунту. Оптимальна вологість ґрунту для росту та розвитку рослин гороху знаходиться в межах 80% НВ. Найбільшу потребу у вологості ґрунту рослини проявляють за 15-20 днів до квітування та масового зав’язування бобів. Тому в цей період у південних районах України рослини потрібно 2-3 рази поливати. Нестача вологи в зазначений період призводить до значного зниження врожайності. Коренева система гороху не переносить близького залягання ґрунтових вод, а також перезволоження орного шару ґрунту. На таких ґрунтах коренева система його швидко відмирає, рослини передчасно жовтіють та відмирають.

Тропические леса расположены в узкой полосе по обе строны экватора. Солнце в тропиках светит равное количество времени каждый день. Это создает идеальные условия с теплым и стабильным климатом для растений и животных. Всего существует множество видов тропических лесов. Назовем основные - равниный тропический дождевой лес, горный влажно-тропический лес и переменно-влажные тропические леса. Тропические леса в основном влажные. Они растут ярусами - деревья верхнего яруса достигают 70 м в высоту (эвкалипты), деревья нижнего яруса достигают до 20 м в высоту (папоротники, бегонии, кустарники, древесные лианны) и лесная подстилка богатая животными и насекомыми. На побережье тропических лесов растут мангровые заросли, где деревья растут прямо из воды. Не менее 50% видов растений и животных планеты встречается только в тропических лесах. Здесь сохранились наиболее примитивные сумчатые, по разному называемые в разных частях света - опоссумы в Америке, поссумы - в Австралии. Шерстокрылые кагуаны и тупайи живут в азиатских тропических лесах. В тропических лесах обитают наиболее примитивные группы отряда насекомоядных - тенреки. Лемуры, лори, броненосцы и муравьеды. Есть птицы, обитающие втропических лесах, которые не слишком хорошо летают, а толькопрыгают и лазают (туканы, турако, птицы-носороги, райские птицы). Напротив, никобарские голуби, венценосные голуби, шалашники - прекрасные летуны. А различного вида попугаи (какаду, ары, амазон, жако) и рогоклювы, ирены, котинги  хорошо лазают и летают. Зверей, обитающих на деревьях, можно разделить на две группы: планирующие  и лазающие. К летунам относятся - большой летающий поссум, шерстокрыл, шипохвост, ак лазающим - кинкажу, муравьеды, ревуны, панголины. По употребляемой пище можно разделить животных на листоядных (ленивцы, колобусы), плодоядных (гулда, калонг, малая летучая лисица, кинкажу) и животные с более широким спектром растительной пищи (обезьяны, ратуфа, шерстокрыл, кенгуру, шипохвост). Обилие термитов и муравьев поддерживает существование таких животных как неполнозубые муравьеды и ящеры панголины. Руконожка и сумчатый кускус имеют одинаковое при для добывания пищи - длиннный тонкий палец, каторым они выковыривают насекомых. Численность всех этих животных регулируют хищники - ягуар, леопард, тигр, тайра, циветта.