Місце країни у світі та регіоні. Сполучені Штати Америки - наймогутніша в економічному та політичному сенсі держава. Нині це єдина наддержава в світі. Її піднесення почалося наприкінці XIX ст. Через те що дві світові війни оминули територію США, з країни-боржника європейських країн вона перетворилася на країну-кредитора. США - одні із засновників ООН і мають постійного представника в Раді Безпеки ООН. США - лідер серед країн світу за військовою потужністю. їх військово-морський флот є найбільшим у світі. США є засновником та осередком Північноатлантичного альянсу (НАТО). Це держава з найбільшим за сукупною потужністю ядерним потенціалом на Землі.
Нині США є «чемпіоном» за продуктивністю праці, освоєнням Світового океану та космосу. Саме американські астронавти першими ступили на поверхню Місяця, а завдяки амбітному проекту Ілона Маска мають шанс бути першими на Марсі. США очолює рейтинг країн за ВВП, який становить майже 25% від світового показника. За ВВП на душу населення США посідає 7-ме місце в світі та 1-ше в Америці. Американський долар є головним розрахунковим засобом у світовій валютно-фінансовій системі. Інвалютні резерви центральних банків країн світу майже на 2/3 складаються з доларів, в доларах відбувається 3/4 операцій міжнародного банківського кредитування.
США є також регіональним лідером. За їх ініціативи було укладено Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА), яка є найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі з населенням майже у півмільйона осіб та близько 30% світового ВВП.
Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Місце США в міжнародному поділі праці визначає ряд чинників (мал. 143). У першій половині XX ст. провідними чинниками були природно-ресурсний, працересурсний та споживчий. Розміщення нових наукомістких виробництв у другій половині XX - на початку XXI ст. все більше орієнтується на науково-технологічний та екологічний чинники. Вже під час Другої світової війни в США почали з'являтися науково-промислові парки та технополіси. Науково-промислові парки тісно пов'язані з університетами і часто групуються навколо них, отримуючи звідти нові ідеї та молодих учених.
Пояснення:
igorevich-alekseevna
15.07.2022
Хотя военные действия не затронули непосредственно индию, первая мировая война оказала огромное влияние на ее развитие. индия стала основным колониальным тылом, опираясь на который участвовала в империалистической войне. военную политику активно поддержали индийские помещики и буржуазия. война сулила им огромные материальные выгоды. кроме того, поддерживая военные усилия британского империализма, индийская буржуазия рассчитывала добиться от него определенных политических и уступок. во время войны потеряла свое монопольное положение на индийском рынке. ее доля во внешней торговле к концу войны упала с 2/3 до 1/3 национальный индийский капитал укреплял свои позиции, металлургические заводы тата увеличили выработку металла на 30%, хлопчатобумажная продукция возросла на 39%. такой промышленный подъем был достигнут усилением эксплуатации пролетариата. рабочий день был удлинен до 14—15 часов, в то же время реальная заработная плата падала в связи с ростом цен. национальная буржуазия наживалась на скупке продовольствия по контрактации у крестьян, на спекуляциях, на выгодных правительственных заказах для войны. опасаясь роста (национально-освободительного движения, власти установили в стране военно-полицейский террор. по закону 1915 г. «об обороне индии» они были наделены неограниченными полномочиями. тысячи индийцев были заключены в тюрьмы или сосланы на острова. организации индийской буржуазии вели легальную деятельность, ограничиваясь «законной конституционной агитацией». национальный конгресс организовал «лиги хомруля», которые проводили агитацию за предоставление индии . в их работе активное участие принимал вышедший из тюрьмы и примирившийся с умеренными тилак. сотрудничество национальной буржуазии облегчило властям мобилизацию и широкое использование людских и материальных ресурсов индии в империалистической войне. в некоторых районах в армию забирали всех работоспособных мужчин в семье. солдаты индии сражались на многих фронтах в европе, азии и африке. власти мобилизовали индийских рабочих, которые направлялись на военные работы во францию, оккупированные войсками районы ирака и в другие страны. индия снабжала зерном армии, находившиеся в азии и африке. все индийские войска, действовавшие на фронтах, сражались и финансировались за счет населения индии. в годы войны усилились политические репрессии и террор британских колониальных властей. в 1915 г. был введен в действие «закон об обороне индии», предоставивший властям неограниченные полицейские полномочия. тысячи людей заключались в тюрьмы без суда и следствия. война дала новый толчок развитию индийской промышленности. индийские фабриканты получили заказы на поставку обуви, обмундирования, снаряжения и различных материалов. колониальные власти пошли на некоторые уступки индийской буржуазии. в 1915 г. были введены 5-процентные пошлины на все товары, ввозимые в индию, а в 1917 г. пошлины на хлопчатобумажные ткани были подняты до 7,5%. военно-стратегические интересы британского империализма, опасения, что индия будет временно отрезана от , заставляли британские власти содействовать известному развитию промышленности в индии. на политику британских властей влияла также усилившаяся в годы войны иностранная, прежде всего японская, конкуренция на индийском рынке. особенно значительно выросла за время войны текстильная промышленность. увеличилась продукция джутовой и других отраслей легкой и пищевой промышленности. наблюдался также рост некоторых отраслей тяжелой промышленности. значительно расширились металлообрабатывающие заводы тата, получившие крупные заказы и государственные субсидии. расширились также заводы бенгальской железоделательной и стальной компании, возникли новые металлургические предприятия. однако индия все еще оставалась крайне отсталой в промышленном отношении страной. она совсем не имела своего машиностроения и других важнейших отраслей тяжелой промышленности. по-прежнему господствующее положение в индии, в ее промышленности занимал британский капитал, значительно увеличивший свои капиталовложения в годы войны.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Установить заеономерность между климатом, происхождением островов и органическим миром океании
Відповідь:Офіційна назва - Сполучені Штати Америки (США)
Склад території - 50 штатів і Федеральний округ Колумбія
Член міжнародних організацій - ООН, НАТО, НАФТА та ін.
Офіційна мова - англійська
Релігія - християнство (протестантизм, католицтво)
Місце країни у світі та регіоні. Сполучені Штати Америки - наймогутніша в економічному та політичному сенсі держава. Нині це єдина наддержава в світі. Її піднесення почалося наприкінці XIX ст. Через те що дві світові війни оминули територію США, з країни-боржника європейських країн вона перетворилася на країну-кредитора. США - одні із засновників ООН і мають постійного представника в Раді Безпеки ООН. США - лідер серед країн світу за військовою потужністю. їх військово-морський флот є найбільшим у світі. США є засновником та осередком Північноатлантичного альянсу (НАТО). Це держава з найбільшим за сукупною потужністю ядерним потенціалом на Землі.
Нині США є «чемпіоном» за продуктивністю праці, освоєнням Світового океану та космосу. Саме американські астронавти першими ступили на поверхню Місяця, а завдяки амбітному проекту Ілона Маска мають шанс бути першими на Марсі. США очолює рейтинг країн за ВВП, який становить майже 25% від світового показника. За ВВП на душу населення США посідає 7-ме місце в світі та 1-ше в Америці. Американський долар є головним розрахунковим засобом у світовій валютно-фінансовій системі. Інвалютні резерви центральних банків країн світу майже на 2/3 складаються з доларів, в доларах відбувається 3/4 операцій міжнародного банківського кредитування.
США є також регіональним лідером. За їх ініціативи було укладено Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА), яка є найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі з населенням майже у півмільйона осіб та близько 30% світового ВВП.
Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Місце США в міжнародному поділі праці визначає ряд чинників (мал. 143). У першій половині XX ст. провідними чинниками були природно-ресурсний, працересурсний та споживчий. Розміщення нових наукомістких виробництв у другій половині XX - на початку XXI ст. все більше орієнтується на науково-технологічний та екологічний чинники. Вже під час Другої світової війни в США почали з'являтися науково-промислові парки та технополіси. Науково-промислові парки тісно пов'язані з університетами і часто групуються навколо них, отримуючи звідти нові ідеї та молодих учених.
Пояснення: