Определить географические координаты столиц: Мадрид, Ташкент, Пекин, Бразилиа, Москва

Мадрид Широта: 40°24′59″ с.ш.

Долгота: 3°42′09″ з.д.

Ташкент Широта: 41.2646500°

Долгота: 69.2162700°

Пекин

Широта: 39°54.45′ с.ш.

Долгота: 116°23.8338′ в.д.

Бразилиа Широта: 15° 46' южной широты

Долгота: 47° 55' западной долготы

Москва Широта: 55°45.1332′ с.ш.

Долгота: 37°36.9336′ в.д.

Льдом иногда называют некоторые вещества в твёрдом агрегатном состоянии, которым свойственно иметь жидкую или газообразную форму при комнатной температуре; в частности, сухой лёд, аммиачный лёд или метановый лёд. Вода в мировом океане солёная и это препятствует образованию льда, поэтому лёд образуется только в полярных и субполярных широтах, где зима долгая и очень холодная. Замерзают некоторые неглубокие моря, расположенные в умеренном поясе. Различают однолетние и многолетние льды. Морской лёд может быть неподвижным, если связан с сушей, или плавучим, то есть дрейфующим. В океане встречаются льды, отколовшиеся от ледников суши и спустившиеся в океан в результате абляции — айсберги.

Объяснение:

За останні сто років населення планети збільшилося вчетверо. Ще швидше зростало виробництво продуктів харчування. Однак нині ця тенденція призупинилася. Чи реально прогодувати дедалі більшу кількість людей на планеті?

Щорічно населення планети зростає на 83 мільйони людей. Це трохи більше, ніж мешканців цілої Німеччини. Якщо населення зростатиме такими ж темпами, як нині, то до 2050 року світ населятиме вже понад 9 мільярдів людей. Аби прогодувати їх, у найближчі 40 років необхідно подвоїти, а то й потроїти обсяги виробництва продуктів харчування. Чи можливо це з огляду на обмежені природні ресурси планети?

Професор Гаральд фон Віцке

У принципі, можливо, вважає професор Університету імені Гумбольдта в Берліні Гаральд фон Віцке. Утім, за стверджувальним «так» іде застереження «але». Зростання виробництва сільськогосподарської продукції за останні десятиліття, на думку професора, на 80 відсотків вдалося досягти за рахунок родючості ґрунтів. І лише 20 відсотків – за рахунок розширення сільськогосподарських угідь. «У майбутньому для забезпечення людства продуктами харчування доведеться робити ставку на зростання продуктивності виробництва, оскільки родючість ґрунтів обмежена», - підкреслює експерт.