Чому в євразії набули значного поширення пустелі?

Євразія розташована в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тому в її межах є всі типи природних зон Землі.

Як правило, зони витягнуті із заходу на схід. Але складне будову поверхні материка і циркуляція атмосфери визначають нерівномірне зволоження різних його частин. У центрі Євразії у внутрішніх улоговинах дуже мало опадів, жарке літо і холодна зима. Для життя рослин тут гостро не вистачає вологи. Тут розташовані напівпустелі і пустелі. Від тропічних пустель Африки і Австралії вони відрізняються більш холодною зимою з морозами. Тому в азіатських пустинях немає рослин, що запасають воду в тканинах, - сукулентів. Взимку вода, замерзнувши, могла б розірвати рослинні клітини. У пустелях помірного і субтропічного поясу ростуть полину, солянки саксаул. Бурі і сіро-бурі грунти не утворюють суцільного покриву, так само як і рослинність. Органічних речовин у них мало. На багатьох ділянках грунту засолені.

Таким чином, найбільш цікавою для розгляду в даній роботі є тема: «Пустелі Євразії». При цьому суть роботи розкривається через наступні завдання:

-Охарактеризувати виникнення пустель;

-Відобразити географічне положення пустель Євразії;

-Виявити особливості піщаних пустель;

-Розглянути рослинний і тваринний світ пустель Євразії;

-Розкрити використання пустель Євразії людиною.

При написанні контрольної роботи була використана навчальна та періодична література наступних авторів: Алібеков С.Т., Бабаєв А., Власова Т.В. і Штайн Л.

Объяснение:

Равнины - внешними(экзогенными) пассивными процессами. 
Горы -внутренними( эндогенными) внутренними активными процессами,вызванными движением земной коры.
Восточно-европейская равнина (Русская равнина) - равнина в Восточной Европе,составная часть Европейской равнины. Простирается от побережья Балтийского моря до Уральских гор ,от Баренцева и Белого морей - до Азовского и Каспийского. На северо-западе ограничена Скандинавскими горами,юго- западе-Судетами и другими горами центральной Европы,юго-востоке -Кавказом,а на западе -условной границей равнины служит река Висла. Поскольку большая часть равнины расположена в пределах России также известна как Русская равнина.

Основная нефтяная база России — Западно-Сибирская. Здесь добывается 70% нефти страны. Крупнейшие месторождения расположены в широтном течении реки Оби (Самотлор, Сургут, Мегион). Из них уже извлечено более 60% нефти. Однако, по оценкам, всего из недр Западной Сибири извлечена часть нефти. Поэтому в ближайшее десятилетие эта база останется ведущей.Вторая по величине добычи нефтяная база России — Волго- Уральская (20% добычи). Добыча нефти здесь ведется уже многие десятилетия и постоянно сокращается. Из крупнейших месторождений (Ромашкинское, Туймазинское, Ишимбаевское) уже извлечено от 70 до 90% запасов. Ведется разработка новых месторождений на шельфе Каспийского моря. Но развитие здесь нефтяной промышленности требует тщательного контроля. В северной части Каспия обитает уникальное поголовье осетровых рыб, не имеющее аналогов в мире, а Волго-Ахтубинская пойма —заповедная территория. Не решен пока и вопрос о разделе Каспийского моря между прибрежными странами.Большие запасы нефти обнаружены на шельфе морей, омывающих Россию (рис. 37). Помимо Каспия это юго- и северо-восточные районы Баренцева моря, прибрежные зоны Ямала и Сахалина, Охотское море. Сейчас со дна этих морей извлечено всего около 1% имеющихся запасов. В отдаленной перспективе эти районы будут давать не менее 50% всей нефти страны.