Припли́ви та відпли́ви — періодичні підвищення й зниження рівня води морів та океанів. Припливи — підсумок гравітаційної нерівномірності притягання води океанів Місяцем і, меншою мірою, Сонцем. У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб».
Причина утворення припливів і відпливів
Що таке припливи та відпливи?
Припливи і відливи являють собою вертикальні періодичні коливання рівня океану. Вони відбуваються раз або два рази на день. Явища є результатом зміни положення Місяця і Сонця щодо планети, а також впливом їх сил тяжіння на океан.
а
Тааким чином, саме під впливом Місяця на Землі виникають припливи і відпливи!
а
Відливи і припливи змушують воду витікати-втікати з усть заток, гаваней і річок. У науці ці процеси називаються припливно-відливним плином. Коли вода з океану затоплює затоку, то це називається припливом. Якщо йде назад – відпливом.
а
Головна причина утворення припливів і відпливів
Оскільки Місяць і Сонце переміщуються відносно Землі, разом з ними переміщуються і водні маси, утворюючи приливні хвилі. У відкритому морі приливні течії мають обертальний характер, а поблизу берегів і в вузьких затоках і протоках – зворотно-поступальний.
а
Головна причина утворення припливів і відливів – не Сонце, хоча воно істотно авпливає на припливно-відпливні процеси, а Місяць.
а
Як утвоарюються припливи і відпливи? У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб». Подібний горб утворюєтьася на протилежному боці земної кулі (внаслідок меншого тяжіння). Коли через обертання Землі «горби» досягають суходолу, відбувається приплив. Гравітація Сонця зумовлює схожий ефект, але висота сонячного припливного горба у 2,17 разів менша.
аа
ааа
ааа
У відкритому океані приливна хвиля досягає висоти всього 30-60 см. Однак підходячи до берегової лінії острова або материка, вона значно збільшується у висоті.
У сусідніх районах осторонь від точки під Місяцем, відбуваються відливні реакції води. Ці відстані видалені рівно на ¼ частину окружності Землі. Зі зниженням рівня океану в двох відливних точках відбувається підвищення рівня океану на сторонах Землі, яка звернена до Місяця і на протилежному боці.
Припливи і відпливи залежать не лише від взаємного розміщення Землі, Місяця і Сонця, а й від географічної широти місцини, глибини моря, форми берегової лінії. Наприклад, у відкритому океані висота припливів не перевищує 0,5 м.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Какую выгоду дает экономики Казахстана развитие магистральных трубопроводов
В арктическом и субарктическом поясах резко различаются западные районы с морским климатом (с незначительной амплитудой температур, большим количеством осадков, сравнительно теплой зимой и прохладным летом) и восточные с континентальным климатом (очень холодной зимой, до -40...-45 °c и значительно меньшим количеством осадков).
В пределах умеренного пояса различают 4 климатических области. Морской климат западного побережья формируется под влиянием атлантических воздушных масс. Здесь лето прохладное, зима относительно теплая. Осадки распределены равномерно в течение всего года. При прохождении циклонов погода быстро меняется, летом могут быть похолодания, зимой оттепели. Неустойчивость погоды, относительно влажная зима характерны и для области умеренно континентального (переходного от морского к континентальному) климата, свойственного Центральной и Восточной Европе. При удалении от океана увеличивается годовая амплитуда температур (за счет более холодной зимы) и уменьшается количество осадков. Летом осадков выпадает больше, чем зимой. За Енисеем, в Восточной Сибири и Центральной Азии климат резко континентальный с очень холодной, сухой зимой и жарким, умеренно влажным летом. На восточном побережье материка преобладает муссонный климат с теплым влажным летом и холодной сухой зимой.
В субтропическом поясе три климатических области. На западе господствует средиземноморский климат с сухим жарким летом и влажной зимой. Это происходит из-за того, что летом сюда приходит сухой тропический воздух, а зимой - морской воздух умеренных широт. На нагорьях Малой Азии, севера Ирана и Армении распространена область континентального субтропического климата с холодной зимой (температуры могут опускаться ниже 0 °c) и жарким очень сухим летом (небольшое количество осадков выпадает в основном в зимне-весенний период). На восток материка субтропики представлены областью муссонного климата с летним максимумом осадков.
В тропическом поясе на Аравийском полуострове, в Месопотамии, на юге Иранского нагорья и в бассейне нижнего Инда в течение всего года господствуют очень сухие и горячие континентальные воздушные массы. Лето очень жаркое (до +30...+35 °c), зима теплая (+18...+24 °c). Количество осадков на равнинах редко превышает 200 мм, в ряде пустынных мест выпадает не более 50 мм осадков в год. На востоке тропический пояс выклинивается.
Между 10-20° с.ш. на полуостровах Индостан и Индокитай, а также на крайнем юге Китая расположен субэкваториальный пояс с муссонным климатом. Еще южнее, на полуострове Малакка и островах Малайского архипелага, распространен экваториальный пояс с постоянно жарким (выше +25 °c) и влажным климатом.