НЕ ПРОХОДИТЕ МИМО Укажіть кліматичний пояс, який не має широтного розташування на материку Євразія А. Тропічний Б. Помірний В. Арктичний Г. Субекваторіальний Укажіть тип клімату, який сформувався в субтропічному кліматичному поясі на сході Євразії А. Мусонний Б. Континентальний В. Середземноморський Г. Морський Укажіть, яка складова загальної циркуляції атмосфери найбільше впливає на формування клімату Європи А. Східні полярні вітри Б. Пасатна циркуляція В. Мусонна циркуляція Г. Західне перенесення повітря Укажіть назву області атмосферного тиску, яка встановлюється взимку в азіатській частині Євразії А. Південноазіатський мінімум Б. Азорський максимум В. Алеутський мінімум Г. Азіатський максимум Укажіть, де на материку Євразія випадає найбільше опадів А. У міжгірній котловині Північно - Східного Сибіру, в районі Верхоянська Б. На заході Балканського півострова, в горах Чорногорії В. На південних схилах Гімалаїв, неподалік селища Черапунджі Г. На Японських островах, на схилах вулкану Фудзіяма

Объяснение:

Висо́тна по́ясність, або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою.

Висотна поясність пояснюється зміною клімату з висотою: на 1 км підйому температура повітря знижується в середньому на 6 градусів Цельсія, зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2—3 км збільшується хмарність і кількість опадів. Повний спектр кліматичних зон висотної поясності можна гати в крупних гірських масивах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).

З висотною поясністю пов'язане явище вертикальної зональності рослинності — це зміна зон рослинності, пов'язана із змінами клімату і ґрунтів залежно від висоти над рівнем моря. Так, в аридних зонах пустельна рослинність при підйомі в гори послідовно змінюється зонами (поясами) степів, лісів, субальпійських і альпійських лук, високогірних тундр і одвічних снігів. Закон вертикальної зональності рослинності відкрито Одуїном і Мільн-Едвардсом (1832).

1. Географи́ческая оболо́чка — комплексная внешняя оболочка Земли, одно из глобальных и системных понятий в географии. Ге­не­ти­че­ски и функ­цио­наль­но це­ло­ст­ная обо­лоч­ка Зем­ли, ох­ва­ты­ваю­щая ниж­ние слои ат­мо­сфе­ры, верх­ние тол­щи зем­ной ко­ры, гид­ро­сфе­ру и био­сфе­ру.

2. Основными свойствами географической оболочки являются: ритмичность природных явлений, круговорот веществ и энергии, целостность и единство, саморегулирование. Ритмичность – это повторяемость природных явлений во времени; но не буквальное их повторение, т. к. каждое последующее явление отличается от предыдущего.

3. Земной шар подразделяется на следующие географические пояса:арктический,

субарктический,

северный умеренный,

северный субтропический,

северный тропический,

северный субэкваториальный,

экваториальный,

южный субэкваториальный,

южный тропический,

южный субтропический,

южный умеренный,

субантарктический,

антарктический

4. 1. В основных поясах ВМ (воздушные массы) не изменяются в течение года и остаются постоянными. А в переходных поясах ВМ меняют свое местонахождение 2 раза в год: зимой, с того пояса, который сверху, летом - с того пояса, который снизу.

2. в названии переходных поясов есть приставка "суб", что означает "переход"

5. Высотная поясность, или высотная зональность, — закономерная смена природных условий, природных зон и ландшафтов в горах по мере возрастания абсолютной высоты (высоты над уровнем моря). ... «Высотный пояс», «высотная ландшафтная зона» — единица высотно-зонального расчленения ландшафтов в горах.