Оцените правильность утверждений « да» и « нет» А) Урал хорошо обеспечен лесными ресурсами. Б) Население и хозяйство юга Урала не испытывает дефицита водных ресурсов. В) Месторождения осадочных полезных ископаемых сосредоточены в Предуралье, а магматических в Зауралье. Г) Урал полностью обеспечен рудами цветных и черных металлов . Определите верные утверждения. А) Район удален от главных мировых рынков сбыта Б) Район не имеет прямого выхода к морским портам. В) Плотность населения Урала ниже средней по стране, однако ее различия в пределах района очень велики. Г) Для Урала характерна естественная и миграционная убыль населения.

Після смерті Б.Хмельницького гетьманом, згідно з його заповітом (ще за життя гетьмана полковники принесли в цьому присягу), мав стати молодший син Юрій. Але він був надто молодий і недосвідчений для цієї посади. Полковники обирають на своїй раді гетьманом генерального писаря Івана Виговського (1657-1659) якого пізніше затверджують на козачій раді. Новий гетьман розпочав переговори з Річчю Посполитою. Стався розкол у козацькій верхівці. Проти Виговського виступили полтавський полковник Мартин Пушкар та кошовий отаман запорізьких козаків Яків Барабаш. У жорстокій міжусобиці І .Виговський за до татар розбив загони Барабаша й Пушкаря, самі вони загинули. У вересні 1658 р. у Гадячі був підписаний договір із польськими представниками, за яким Україна (в складі Брацлавського, Київського, Чернігівського воєводств) переходила під протекторат Речі Посполитої. При цьому Україна зберігала свій суд, грошову систему, військо. Унія скасовувалася, православні зрівнювалися у правах з католиками, засновувались два університети. Україна втрачала право проводити власну зовнішню політику, реєстр козаків скорочувався з 60 тис. осіб до 30 тисяч. Гадяцький трактат був ратифікований польським сеймом, проте його здійснити не вдалося. Народні маси були невдоволені свавіллям польських військ та не бажали повернення до минулих часів.Весною 1659 р. спалахнув конфлікт з Росією. 100-тисячна російська армія на чолі з князем Трубецьким вирушила на Україну. Під Конотопом козацькі війська під командуванням Виговського за до татар розгромили їх. Двоє воєвод потрапили до татарського полону. Україну продовжували роздирати внутрішні чвари. Полковник Іван Богун та кошовий атаман Іван Сірко не дали змоги Виговському скористатися цією перемогою. Січовиками на Запоріжжі гетьманом бую обрано Юрія Хмельницького (1659г 1663). Виговський був змушений зректися гетьманської булави та виїхати на територію Речі Посполитої де йому належало Барське староство (в 1664 р. він був розстріляний нібито за підбурювання населення проти польської влади). Ю.Хмельницький у Переяславі на переговорах з російськими представниками підписав угоду, яка обмежувала права України. У Києві, Ніжині, Переяславі Брацлаві та Умані розміщувались російські гарнізони з воєводами. Ю.Хмельницький не мав хисту до державної діяльності та перебував під сильним впливом більш старших та досвідченіших генеральних старшин і полковників. Уже в 1660 р. події, що блискавично розгортаютьс  призводять до різких змін у політиці гетьмана. Триває війна з Польщею - російська армія була розбита польсько-татарськими військами під Чудновим. Ю.Хмельницький у цей час вичікував поблизу, в Слободи шах. Після Чуднівської битви він укладає з поляками Слободищенський трактат згідно зі статтями якого Україна розривала Переяславські статті й визнавала зверхність польського короля. "Руїна"  Невдоволеними політикою Ю.Хмельницького були не лише прості козаки, але й багато полковників, які не хотіли миру з поляками. Зокрема, Яким Сомко (брат першої дружини Б.Хмельницького і дядько Юрія), Василь Золотаренко (брат третьої жінки Б .Хмельницького) теж претендували на гетьманську булаву. Вони вигнали польські загони з Лівобережжя та звернулися до царя за дозволом на обрання гетьмана. Проте Москва розраховувала на підпорядкування всієї України, а не тільки одного Лівобережжя, тому в дозволі було відмовлено. Лише після того, як Ю.Хмельницький зрікся булави, стали можливими вибори нового гетьмана.

Украї́нський держа́вний степови́й запові́дник — природоохоронна територія в Україні. Заснована 1961 року шляхом об'єднання кількох заповідників Приазовської височини: Хомутовського степу (заснований 1926), Кам'яних Могил (1927), Михайлівської цілини (1928) на Сумщині і Стрілецького Степу, який 1968 року був переданий Луганському природному заповіднику. У 1988 р. розпорядженням Ради Міністрів УРСР створено четверте відділення заповідника — Крейдова флора. У 2008 р. видано Указ Президента України про утворення п'ятого відділення — «Кальміуський заповідник», яке на теперішній момент перебуває на стадії організації та облаштування. У 2009 р. заповідник «Михайлівська цілина» був виокремлений у самостійну структуру.