лесная зона северной америки 1) Название. 2) Положение природной зоны на материке. 3) Положение природной зоны относительно морей и океанов. 4) Положение природной зоны относительно основных условных линий на карте. 5) Положение природной зоны между паралелями. 6) Положение природной зоны между меридианами. 7) Протяжность природной зоны по направлениям в градусах и километрах. 8) Соседние природные зоны. 9) Климатических условия природной зоны. 10) Преобладающие почвы на территории природной зоны. 11) Характерный тип растительности на территории природной зоны. 12) Типичные представители растительного мира. 13) Характерный тип животного мира на территории природной зоны. 14) Типичные представители животного мира на территории природной зоны. 15) Взаимосвязь компонентов природы на территории природной зоны.

Объяснение:

1) Название природной зоны. Пустыня Сахара.

2)Положение природной зоны на материке.На севере материка Африки.

3) Положение природной зоны относительно морей и океанов. На западе Атлантический океан,на севере Средиземное море,на востоке Красное море.

4)Положение природной зоны относительно основных условных лини на карте.Сахара расположена севернее экватора,пересекается почти по середине Северным тропиком,южнее от Северного полярного круга,пересекается 0 меридианом.

5) Положение природной зоны между параллелями. Она расположена между 30° с.ш. и 15° с.ш.

6) Положение природной зоны между меридианами. Она расположена между 15° з.д.и 37° в.д.

7)Протяженность природной зоны по направлениям в градусах и километрах. С запада на восток пустыня протянулась на 15+37=52° .Зная,что 1° 20 широты равен 104,6,находим протяжённость  52х104,6=5540 км.

С севера на юг 30-15=15° Зная .что 1° равен 111 км,находим протяжённость: 15х111=1665 км.

8) Соседние природные зоны.На севере это области высотной поясности и жёстколистные вечнозелёные леса,а на юге это саванны и редколесья.

9) Климатические условия природной зоны.Климат тропический пустынный.Средняя температура января +20°,июля +40°.Осадков выпадает очень мало,около 100-150 мм,воздух очень тёплый и сухой.Большая амплитуда среднесуточных температур.

10) Преобладающие почвы на территории природной зоны.Почвы пустынных и субтропических поясов.

11)Характерный тип растительности на территории природной зоны.Растительность очень скудная,в основном растёт в оазисах.Это травы,кустарники и деревья.  

12)Типичные представители растительного мира. Это пальмы,кактусы,акации,ковыль.  

13) Характерный тип животного мира территории природной зоны. Животные в основном ведут ночной образ жизни.Это грызуны,пресмыкающиеся,хищники.

14) Типичные представители животного мира на территории природной зоны. Тушканчик,заяц,осёл,муфлон,шакал,фенёк,мангусты.

15) Взаимосвязь компонентов природы на территории природной зоны.Жаркий климат →мало осадков→ скудные пустынные почвы→ бедная растительность →небольшое количество видов животных,ведущих в основном ночной образ жизни.

Объяснение:

Дальний Восток занимает самую восточную часть России, включая острова Новосибирские, Курильские, Сахалин. Это самый большой район России, площадь — 6,2 млн. км2. Состав: 10 субъектов федерации — Амурская, Камчатская, Магаданская, Сахалинская области, Приморский, Хабаровские края, республика Якутия (Саха), Европейская автономная область, Чукотский и Корякский АО. ЭГП своеобразное. Дальний Восток очень удалён от основных экономических районов страны, связь с ними затруднена из-за плохой транспортной обеспеченности. С другой стороны район имеет широкий выход к морям Северного Ледовитого и Тихого океанов, морскую границу с США и Японией, сухопутную — с Китаем и Кореей, то есть выгодное внешнеторговое положение, являясь связующим звеном между Россией и странами Азиатско-Тихоокеанского региона

Африка є третім за площею регіоном світу й займає 20,4 % поверхні суходолу. Його площа становить 30,3 млн км². Населення регіону неухильно зростає. За його кількістю Африка поступається лише Азії. Там проживає 1,25 млрд осіб, тобто понад 16,6 % населення світу. Разом з тим у регіоні виробляється лише 2,9% ВВП світу. Усі суверенні країни Африки є членами ООН.

Економіко-географічне положення (ЕГП) країн Північної та Тропічної (на південь від Сахари) Африки є суттєво різним. На економічний розвиток Північної Африки найбільший вплив чинить наближеність до розвинутих країн Європи та транзитне транспортно-географічне положення на перетині морських шляхів з Європи до Азії. Середземне та Червоне моря відокремлюють північну частину Африки від Європи та Західної Азії. Особливо поліпшилося транспортно-географічне положення регіону після відкриття Суецького каналу. Великі морські порти працюють у Єгипті (Александрія, Порт-Саїд) та Марокко (Танжер).

ЕГП країн Тропічної Африки є менш вигідним. Вони відділені значними морськими та Сахарою від економічно розвинутих регіонів світу. Більшість країн мають широкий вихід до морів або океанів. Універсальні морські порти-велетні (вантажообіг яких – понад 50 млн тонн на рік) існують лише у Південно-Африканській Республіці (Річардс-Бей, Дурбан). Водночас 16 країн є континентальними. Це суттєво стримує їхній економічний розвиток.

Майже усі країни Африки є союзниками в організації Африканський Союз (АС). Основними цілями організації є забезпечення в Африці демократії, прав та стабільної економіки, припинення всіх міждержавних конфліктів і створення ефективного спільного ринку. Серед пріоритетних планів Африканського Союзу – введення єдиної валюти (афро) та створення спільних збройних сил. Африканські країни-експортери нафти є членами організації ОПЕК.

Водночас для розвинутих країн Європи, США, Китаю, Індії важливими чинниками їх подальшого економічного розвитку та збереження геополітичного впливу у ХХІ ст. є проникнення на африканські ринки та інтеграція з їх національними економіками. Необхідність співпраці з Африкою зумовлюють як ресурсний, так і геополітичний складники, а також ринки збуту продукції та послуг.

Райони збройних конфліктів

Важким спадком епохи колоніалізму залишаються в Африці територіальні та міжетнічні конфлікти, що виснажують і без того бідні бюджети країн. Характерною ознакою політико-географічного положення Африканського регіону є наявні райони збройних конфліктів. За їх загальним числом Африка опинилася на 1-му місці в світі. За останні півстоліття в регіоні сталося 186 державних переворотів, 26 великомасштабних воєн й незліченна кількість різного роду конфліктів меншого масштабу, а кількість загиблих перевищила 7 млн. Окрім того, Африка – це єдиний район світу, де число конфліктів рік від року не лише не зменшується, а навіть зростає. За це Африку називають «киплячим континентом». При цьому більшість конфліктів відбувається у бідних і найбідніших країнах на тлі гострого дефіциту фінансових і матеріальних ресурсів, величезного зовнішнього боргу. Там часто при владі перебувають представники однієї з місцевих народностей, яка має привілейоване становище й дискримінує інші етнічні групи.

Прикладом країни з особливо затяжним конфліктом може слугувати Ангола, де збройна боротьба Національного союзу за повну незалежність Анголи (УНІТА) з урядом почалася ще в 1966 р., а закінчилася лише в 2002 р. У ході громадянської війни в Руанді, що спалахнула на міжетнічному підґрунті, людські втрати перевищили 1 млн осіб, ще 2 млн стали біженцями. В результаті громадянської війни зі складу Ефіопії у 1993 р. виокремилася Еритрея. Розпадом на дві країни завершилася у 2011 р. тривала війна, що її вели урядові війська Судану з народами південної частини країни, які виступають проти насильницької ісламізації. В останні роки відбулися політичні перевороти в ряді арабських країн Північної Африки (Лівія, Єгипет). В Алжирі уряд веде збройну боротьбу з Ісламським фронтом порятунку.

Територія Західної Сахари окупована Марокко. Її майбутнє підлягає врегулюванню згідно з відповідними рішеннями ООН.

.