Какие из перечисленных объектов располагаются в пределах Русской равнины? а) Ишимская равнина; б) Салаирский кряж в) Приволжская возвышенность; г) Минусинская низменность; д) Среднерусская возвышенность. Какие из перечисленных озёр располагаются в пределах Восточно-Европейской равнины? а) Байкал; б) Ладожское; в) Кроноцкое; г) Чудское; д) Ханка; е) Чаны. Выпишите верные высказывания о Восточно-Европейской равнине: 1 Территория Восточно-Европейской равнины крайне бедна полезными ископаемыми 2 На территории Вост.-Европейской равнины располагается крупнейшее в стране месторождение железных руд 3 Большая часть территории Русской равнины располагается в бассейне Атлантического океана 4 Большинство озёр Восточно-Европейской равнины имеют ледниковое происхождение 5 На реках северо-запада Восточно-Европейской равнины много порогов и невысоких водопадов 6 Великий ледник сыграл огромную роль в формировании рельефа юга Восточно-Европейской равнины 7 Вдоль побережья Баренцева моря население занимается промыслом рыбы и морского зверя, а в тундре — оленеводством Укажите порядок расположения перечисленных географических объектов с севера на юг. А Валдайская возвышенность Б Прикаспийская низменность В Окско-Донская равнина Г Мещёрская низменность Д Северные Увалы Е Тиманский кряж

Океан есть и в нас самих:

“Океан безмолвия, сокрытый в нашей душе, где каждый всплеск чувств создает волны на гладкой поверхности, отражающей образ нашего мира. Бескрайний, величественный океан, рождающий просторы нашего сознания. Океан, глубина которого вобрать в себя всю безграничность окружающей реальности. Он не подвластен бурям и штормам, ибо в его просторах скрыто могущество нашей души. Мы называем океан Вселенной, мы плывем по нему, как корабли, отправляясь от родного берега в далекие странствия - в странствия нашей души. Мы путешествуем среди бескрайних вод, открывая новые просторы, ищем пристанище на различных континентах, надеясь увидеть место, в котором душа найдет свой приют. Мы посещаем всевозможные гавани, встречаем и провожаем другие корабли и наше далекое путешествие становится историей, в которой отразится пройденный путь. Мы плывем к неизвестному пункту назначения, не ведая, через какие трудности лежит наша дорога. Мы преодолеваем тысячи миль, прежде, чем поймем, что наш дом - океан Вселенной. Наше путешествие кажется нам настолько захватывающим, что мы теряем знание о своем истинном доме, о доме, в котором мы всегда находимся. Мы стараемся как можно дальше уйти от него, и в поиске знаний, открывая для себя дорогу бескрайнего путешествия, надеемся осознать, куда плывет наш корабль. И только проделав долгий путь, мы возвращаемся к родному берегу и осознаем, что океан Вселенной, по которому мы плывем, является не проводником, а источником нашей души. И только отправляясь в путешествие, сталкиваясь со всевозможными препятствиями, преодолевая штормы и бури, терпя крушения, мы возвращаемся к источнику, имея в своей душе бескрайний океан, который всегда был нашим домом.:

Гімалаях – найвищих горах світу – через їх географічне розташування в субекваторіальному й тропічному поясах та грандіозну висоту ігається планетарний максимум висотної поясності. Це означає, що піднімаючись південними схилами від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.

Так, біля підніжжя, там де рівнина переходить у передгір’я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів – тераїв. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях водяться такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп. Із хижаків водяться тигр і леопард. Колись у тераях були поширені озера і болота, що кишіли малярійними комарами. Нині вони здебільшого осушені.

Вище джунглів до висоти 1 200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревовидні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висотах вище 2 000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні ліси із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3 500 м.

Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті трав’яні килими. На відмітках 5 500 – 6 000 м проходить снігова лінія, за якою – пояс вічних снігів і льодовиків.. Отже, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтів, як Гімалаї.

У Гімалаях у верхніх поясах зустрічається чорний гімалайський ведмідь, який на відміну від бурого ведмедя має на грудях на чорному хутрі білу пляму у вигляді літери V. До висоти 5 000 м піднімається сніжний барс, який має дуже гарне пухнасте хутро. У високогір’ях водиться як, густа і довга вовна якого дозволяє витримувати сильний холод. Мускусні олені (кабарги), дикі гірські барани й кози здатні долати скелясті стрімкі уступи. Повсюдно поширені гризуни, особливо підкоришники. Багато птахів, серед яких фазан данфе, дикий індик улар.

Найбільш освоєними людиною є передгір’я і середня смуга південних схилів Гімалаїв, які найсприятливіші для життя. Там розташовані поселення, прокладені дороги. В долинах вирощують рис, а на схилах цитрусові і чайний кущ. У високогір’ях розводять овець і яків (мал.). Вище за 4 500 м постійного населення вже немає.