Тема: « Дальний Восток – край контрастов» Используя карты атласа и п.48 учебника, ответьте на во Дальний Восток (ДВ) омывается водами ….. и …..океанов. 2 ДВ имеет обширный открытый выход к ….. океану. 3 ДВ граничит со странами ……, ….. по сухопутной границе и с ….. через пролив ….. 4 Граница ДВ со странами Азии проходит по реке …. и её притоку… 5 Какие субъекты РФ расположены на территории ДВ? 6 Островная часть ДВ состоит из : …. 7 Полуостровная часть ДВ состоит из : … 8 Из-за приморского положения ДВ, климат этого района отличается от соседнего района Восточной Сибири. Чем? 9 Некоторые территории ДВ входят в «огненное кольцо» Тихого океана. Что это за территории и что на них можно наблюдать? 10 Чем ДВ отличается от других районов России?

1) Омывается Тихим океаном и Беринговым морем, Охотским и Японским

2) К Тихому океану

3) Дальний Восток граничит с крупнейшими странами Азиатско-Тихоокеанского региона — Китаем, Японией, через Тихий океан с США, Канадой, а также со странами Юго-Восточной Азии.

4) Дальний Восток граничит с Японией (морская граница), Китаем и КНДР (сухопутные границы). Граница с Китаем проходит по реке Амур и её притоку Аргунь

5) Амурская область

Республика Бурятия

Еврейская автономная область

Забайкальский край

Камчатский край

Магаданская область

Приморский край

Республика Саха (Якутия) и др.

6) Дальний Восток занимает 36 % территории России. В его состав входят Камчатский, Приморский и Хабаровский края, Амурская, Магаданская и Сахалинская области, Еврейская автономная область, Чукотский автономный округ, Якутия.

Відповідь:

Після прийняття 15 жовтня 1932 року ВУЦВК постанови «Про утворення Чернігівської області», зі складу Київської області до Чернігівської відійшли такі 29 районів (Бахмацький, Березнянський, Бобровицький, Борознянський, Глухівський, Городнянський, Дмитріївський, Добрянський, Іваницький, Ічнянський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Корюківський, Кролевецький, Малодівицький, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Олишівський, Остерський, Понорницький, Ріпківський, Семенівський, Середино-Будський, Сновський, Чернігівський, Шосткинський), до складу Харківської області – 2 райони (Драбівський і Яготинський), а до складу Київської області з Вінницької увійшло 7 районів (Бабанський, Монастирищенський, Оратівський вський, Погребищенський, Уманський, Христинівський). У складі Київської області залишилося 74 райони і 2 міськради.

4 травня 1935 року Центральний Виконавчий Комітет (далі – ЦВК) УРСР видав постанову «Про створення округів на території Київської та Вінницької областей». На території Київської області були створені 2 округи: Коростенський, в складі 9 районів і Новоград-Волинський, в складі 6 районів.

22 вересня 1937 року постановою ЦВК СРСР «Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської – на Київську і Житомирську, Вінницької – на Вінницьку і Кам’янець-Подільську та Одеської – на Одеську і Миколаївську області» ліквідовані округи, а зі складу Київської області до Вінницької області передано 4 райони (Монастирищенський, Оратівський вський, Погребищенський); Житомирської – 28 районів (Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Вчорайшенський, Городницький, Ємільчинський, Корнинський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Потіївський, Радомисльський, Ружинський, Словечанський, Троянівський, Червоноармійський, Черняхівський, Чоповицький та Ярунський і Житомирська міськрада, Полтавської області – 4 райони (Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський та Чорнобаївський).

10 січня 1939 року виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про утворення Сумської, Кіровоградської і Запорізької областей у складі Української РСР». Цим Указом до складу Кіровоградської області були включені 5 районів Київської області (Златопільський, Кам’янський, Олександрівський, Підвисоцький та Чигиринський).

Після скасування округів і передачі ряду районів із складу Київської області до Вінницької, Житомирської, Кіровоградської та Полтавської областей, станом на 10 січня 1939 року у складі Київської області залишилося 58 районів і одне міське поселення, що не входило до складу районів, республіканський центр – місто Київ.

Після звільнення території Київської області від окупації німецько-фашистськими загарбниками до адміністративно-територіального устрою Київщини внесені такі зміни:

Указами Президії Верховної Ради СРСР та УРСР перейменовані міста та райони: 12 жовтня 1943 року місту Переяслав присвоюється найменування Переяслав-Хмельницький; 11 березня 1944 року Переяславський район перейменований в Переяслав-Хмельницький і 3 травня 1944 року Корсунський район – в Корсунь-Шевченківський.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення і внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР» від 15 серпня 1944 року Київський (Святошинський) район перейменований в Києво-Святошинський район, а район імені Г.І. Петровського – в Городищенський район.

2 серпня 1948 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про увічнення пам’яті заступника голови Ради Міністрів Української РСР В.Ф. Старченка» Миронівський район Київської області перейменований на Старченківський. Під такою назвою він проіснував до 1962 року.

6 січня 1954 року Указом Президії Верховної Ради УРСР до складу Київської області включені Згурівський (проіснував до грудня 1962 року) і Яготинський райони Полтавської області. Після приєднання 2 районів з Полтавської області Київська область була поділена на 55 районів.

Останні суттєві зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської області відбулися 7 січня 1954 року, коли Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про утворення в складі Української РСР Черкаської області» Київська область була розділена на Київську і Черкаську. До складу Черкаської області увійшли 20 районів Київської області.

1 листопада 1957 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР Кагановицький район і його районний центр, селище міського типу Кагановичі Перші Київської області перейменовані відповідно у Поліський район та смт. Поліське.

Указами Президії Верховної Ради УРСР від 4 березня 1959 року ліквідовані Бишівський і Великополовецький райони Київської області; від 10 вересня 1959 року – Новошепелицький і Розважівський райони Київської області. Після ліквідації 4-х районів у складі Київської області залишився 31 район.

Экономикасы қарқынды дамып келе жатқан Өзбекстан нарығына инвесторлар қызығушылығы артуда. Брюссельдегі «Vesalius» колледжінің доценті, экономист Мунира Аминованың айтуынша, елде қаржы саласын ырықтандыру бойынша бірқатар реформалар жүзеге асырылған. Қазіргі таңда Өзбекстан өзге елдермен іскерлік қарым-қатынасты нығайтуда. Елдің дамуын Дүниежүзілік банктің «Дуинг бизнес-2018» рейтингінен де аңғаруға болады. Тізімде республика 13-ші сатыға көтеріліп, 74-ші орынға тұрақтаған. Осылайша, Өзбекстан бизнеске жасалған жағдайды дамытып жатқан 10 әлемдік көшбасшы қатарына енді.