определить объект и высоте! за ранее с.ш. 75 в.д. 2.60 с.ш. 75 в.д 3..35 с.ш. 107.в.д. 4.65.с.ш. 100 в.д. 5.55 с.ш. 45 в.д 6.57 с.ш. 60 в.д. 7.47 с.ш. 45 в.д. 8.28 с.ш. 85 в.д. 9. 51 с.ш. 85.в.д. 10.47 с.ш. 8 в.д. 11.48 с.ш. 50 в.д.

На території Південної Америки сформувалися великі річкові системи Амазонки, Парани, Ориноко. Утворенню їх сприяли як кліматичні умови, так і особливості рельєфу.

Розташування велетенської гірської системи на заході зумовило нерівномірність розподілу стоку між океанами. В Атлантичний океан впадає 90% усіх річок материка. Тільки 5% площі континенту займає басейн внутрішнього стоку.

Більшість річок Південної Америки мають винятково дощове живлення. Тому вони постійно повноводні в екваторіальних областях, де впродовж року бувають зливи. В річках субекваторіального та тропічного поясів, де опади випадають нерівномірно, рівень води значно змінюється за сезонами.

Амазонка — найбагатоводніша річка планети (мал. 116). Вона має найбільший у світі басейн (близько 7,2 млн км кв.), в якому може розміститися майже вся Австралія. Витоки Амазонки — в Андах, після їх злиття річка кілька тисяч кілометрів тече рівниною. Живиться Амазонка дощовими водами. В неї впадає більш як 500 приток. Ліві та праві притоки розливаються влітку, але оскільки вони розташовані у субекваторіальних поясах Північної та Південної півкуль, то Амазонка повноводна протягом року.

Географическое положение Узбекистана, расположенного вдали от океанов и морей, во внутренней части Евразийского материка, обусловливает континентальность его климата. Континентальность климата выражается в безоблачной погоде большую часть года, высоких температурах летом, в малом количестве атмосферных осадков, в большой испаряемости влаги, в продолжительном и знойном лете, а также в относительно холодной для этих широт зиме, в больших суточных и годовых амплитудах температуры воздуха. Эти особенности климата Узбекистана формировались под влиянием климато образующих факторов.

Климатообразующие факторы. На формирование климата республики оказывает влияние ее географическое положение (на юге умеренного и на севере субтропического поясов), интенсивность солнечной радиации, циркуляция атмосферы, рельеф местности.

Из-за втянутости территории Узбекистана с севера на юг на 925 км солнечные лучи падают в разных частях Узбекистана неодинаково. Так, 22 июня на севере республики оно поднимается над горизонтом до 71°, а на юге - до 76°. Продолжительность солнечного сияния на севере достигает 2500-2800, на юге - 3000-3100 часов в год. Солнечной радиации приходится на севере 130, на юге - 160 ккал/см 2 поверхности в год.