Влажные экваториальные леса
Красно-желтые ферраллит-ные
Масличная пальма, кофейное дерево, лианы, сейба, банан. Многоярусность.
Обезьяны, окапи, лесные свиньи, карликовый бегемот, термиты, попугаи, термиты, змеи.
Саванны и редколесья
Красно-бурые
Высокие травы, баобабы, зонтичные акации, молочаи, алоэ.
Жирафы, слоны, антилопы, львы, буйволы, носороги, шакалы, гиены.
Тропические
пустыни и полупустыни
Пустынные
Вельвичия, верблюжья колючка, дикая маслина, карликовый саксаул.
Верблюды, лисица фенек, грызуны, сахарский заяц, пустынный жаворонок, антилопы, газели.
Жестколистные вечнозеленые леса и кустарники
Каштановые и бурые
Маслины, фисташки, древовидный вереск, мирт, олеандр.
Кабан, берберские олени, шакалы, гиены.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Выполните тест Тест по теме «ДАЛЬНИЙ ВОСТОК» 1. Самая большая часть по площади Дальнего Востока: А. Островная. Б. Полуостровная. В. Материковая. 2. В рельефе Дальнего Востока преобладают: А. Горные территории. Б. Равнинные территории. В. Равное соотношение гор и равнин. 3. Самая высокая точка Дальнего Востока находится: А. На Камчатке. Б. На Сахалине. В. На Курильских островах. 4. Сихоте-Алинь находится: А. В области герцинской складчатости. Б. В области мезозойской складчатости. В. В области кайнозойской складчатости. 5. Долина гейзеров расположена: А. На Сахалине. Б. На Курильских островах. В. На Камчатке. 6. Остров Сахалин занимает место: А. В умеренном муссонном поясе. Б. В умеренном морском климате. В. В умеренно - континентальном климате. 7. Реки южной части Дальнего Востока имеют: А. Весеннее половодье. Б. Летнее половодье. В. Паводочный режим. 8. Зона тундры на Дальнем Востоке расположена: А. В центральной части, Б. В северной части. В. В горных частях. 9. Какие леса рас на Камчатском полуострове: А. Елово-сосновые. Б. Лиственничные. В. Каменноберезовые. 10. Главное богатство морей Дальнего Востока: А. Рыба и морской зверь. Б. Добыча нефти и газа. В. Производство электроэнергии
На клімат України, як і будь-якої іншої ділянки суходолу, впливають такі чинники: географічна широта, абсолютна висота, рельєф, віддаленість від морів і океанів, наявність поблизу океанічних течій, розміщення на материку (розміри і частина материка), характер підстилаючої поверхні (колір, рослинність, мікроформи рельєфу).
Головним із чинників, що обумовлює особливості розвитку кліматотвірних процесів, є географічна широта. Географічною широтою зумовлене існування в Україні помірного клімату з переважаючими західними вітрами і чітко вираженими змінами кліматичних явищ за сезонами.
Відсутність гірських систем на північному заході України, а також у північному і східному напрямках робить її терени відкритими для проникнення повітряних мас з Атлантики, Арктики та центральної частини Євразійського материка.
Особливості помірно континентального типу клімату в Україні зумовлені не тільки віддаленістю її просторів від океану, а значною мірою тим, що розміщена наша країна саме в західній частині найбільшого на Землі материка.
Середні величини альбедо за рік на теренах України змінюються від 24 % на півночі до 17 % на півдні (за зимовий період від 60 % до 25 % відповідно). Значні відмінності взимку, в основному, пов'язані зі стійкістю снігового покриву, а влітку вони згладжуються. На території України, яка розмішена в помірних широтах, середньорічна величина сумарної сонячної радіації становить від 95 ккал/см2 (4200 МДж/м2) на півночі до 125ккал/см2 (5200 МДж/см2) на Південному узбережжі Криму зарік.
Різницю між поглинутою сонячною радіацією і величиною теплового випромінювання підстилаючої поверхні називають радіаційним балансом. Він може бути додатним (удень, улітку) і від'ємним (вночі, взимку). Визначається він у тих самих одиницях, що й сонячна радіація - МДж/м2. На півночі середня величина його становить близько 1700 МДж/м2, у центральній частині держави - 1850 МДж/м2, а на півдні - до