1. Поясніть, чому географічне положення Молдови характеризується як не-сприятливе.​

Молдова розташована в південно-східній частині Європи в межиріччі Пруту й Дністра. За площею вона дорівнює Одеській області нашої держави. Республіка Молдова не має безпосереднього виходу до моря й межує з двома країнами — Румунією та Україною. Географічне положення країни не дуже вигідне. Вона певною мірою розташована в одному з геополітичних «глухих кутів» Європи. Більша частина транс’європейських транспортних магістралей оминає Молдову. На території країни розташована самопроголошена Придністровська Молдавська Республіка.

Поверхня країни являє собою підвищену рівнину, сильно розчленовану річковими долинами та балками. У її центральній частині розташована Центрально-молдавська височина (Кодри) з найвищою вершиною горою Баланешти (430 м). Клімат Молдови помірно континентальний із тривалим жарким літом та короткою теплою й малосніжною зимою. Влітку випадають зливові дощі. Кількість опадів зменшується з півночі на південний схід від 560 до 370 мм на рік.

Річки Молдови належать до басейну Чорного моря. Дністер і Прут використовуються в судноплавстві переважно для перевезення вантажів. Найбільшим природним багатством країни є її родючі чорноземні ґрунти та м’який клімат, які стали основою розвитку потужного агропромислового комплексу. Рослинний і тваринний світ доволі бідний. Ліси вкривають лише 8 % території країни. Для Молдови характерні несприятливі природні явища — катастрофічні зливи, град, посухи, зсуви, ерозія ґрунтів.

Країна відчуває брак водних, лісових, мінеральних ресурсів. Фактично є лише будівельні матеріали та незначні родовища нафти й газу на півдні країни. Доволі великими є рекреаційні ресурси, але використовуються вони все ще недостатньо.

Объяснение:

Размещение сельского хозяйства в значительно большей степени, чем промышленность, зависит от факторов природной среды. Эта зависимость находит свое проявление, прежде всего в том, что природные условия ограничивают возможность выращивания отдельных видов сельскохозяйственных культур и продуктивного скота определенными зональными рамками (природные, почвенно-растительные зоны Земного Шара) , за пределами которых технически невозможно или экономически нецелесообразно выращивать эти сельскохозяйственные культуры и виды продуктивного скота. Позональное распределение отраслей растениеводства и животноводства - закон размещения сельского хозяйства. Хотя ряд культур и видов скота имеют большие природные ареалы, состоящие из нескольких почвенно-растительных (природных) зон, эти зоны играют не одинаковую роль в их размещении. Для каждой сельскохозяйственной культуры и продуктивного вида можно назвать зону (зоны) с оптимально-благоприятными условиями для их выращивания. Для сахарного тростника и хлопчатника - это зона тропического пояса и влажных субтропиков, для культуры льна-долгунца - районы избыточного увлажнения зоны широколиственных и смешанных лесов, для сахарной свеклы - лесостепная зона, для пшеницы степная.

Особенности климата Северной Америки:

-Значительная разница между температурами на севере и юге материка Северная Америка, в связи с его большой протяженностью с севера на юг.

- Более сухая меридиональная центральная часть, т. к. Кордильеры на западе  и Аппалачи на востоке  принимают на себя большее количество осадков.

- Часто возникают торнадо, из-за того, что через равнинную центральную часть свободно проходят и арктические воздушные массы (с севера на юг) и тропические воздушные массы (с юга на север), временами сталкиваясь друг с другом.