В какой части света и почему находится наибольшее количество несамоуправляемых территорий ?

Актуальность темы исследования обусловлена необходимостью использования объективного процесса урбанизации деревни для создания равноценных условий жизни городского и сельского населения, что имеет существенное значение для социального и экономического развития страны и выполнения Продовольственной программы. Улучшение распределения и использования рабочего и внерабочего времени общества является важнейшим условием повышения эффективности производства и благосостояния трудящихся, а также всестороннего развития личности.

Большое внимание фактору времени в социально-экономическом развитии, улучшению использования рабочего времени, сокращению продолжительности и облегчению труда в домашнем хозяйстве, рационализации свободного времени, особенно молодежи, уделено в материалах ХХУ и ХХУ1 съездов КПСС [l4, с.61; 15, с. 42, 137, 198, 200]. В специальных постановлениях Партии и Правительства указывалось на необходимость устранения потерь рабочего времени, поощрения экономии времени и строгих санкций за его расточительство [*18]. Практике необходимо получить ответ на вопрос о возможных путях совершенствования распределения времени с точки зрения решения ключевых задач современного этапа развития.

Быстрый рост потребностей и глубокие преобразования в различных сферах жизнедеятельности в процессе урбанизации требуют перераспределения времени, увеличения его затрат на культурно-бытовое обслуживание, воспитание детей, образование и повышение квалификации. Учитывая, что в масштабах страны рабочее время составляет более 240 млрд.чел.-час. в год^, а в домашнем

1 Рассчитано по: [24, с. 287, 364; 21, с. 79]. и личном подсобном хозяйстве расходуется цримерно 275 млрд. чел.-час. в год [135, с. 164-165j (из них 168 приходится на работающее население), становится весьма актуальной оптимизация расцределения всего времени общества с целью экономии совокупных затрат труда.

Ліси є найскладнішими рослинними угрупованнями. Рослини там утворюють яруси відповідно до своєї висоти і віку. Ліси вкривають майже 15% території України. Найбільше їх – у гірських районах і на півночі країни. Ліси там утворюють суцільні великі масиви, вкриваючи 40 % загальної площі в Карпатах, 32% – у Гірського Криму і 25% – на Поліссі. На півдні та сході України лісистість становить лише 4%.

Основними деревними породами лісів України є: із хвойних – сосна, ялина, смерека, модрина, з листяних – бук, дуб, граб, липа, ясен, клен, береза, тополя, вільха. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколистяні) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а листяні – для лісостепу. Панівними породами в мішаних лісах є сосна і дуб, домішок утворюють граб, липа, клен, ясен та ін.

Листяні ліси відрізняються своїм видовим складом на різних територіях: дубово-букові поширені на заході України, дубово-грабові – на Правобережжі, дубово-кленово-липові – на Лівобережжі.

Особливо мінливий видовий склад лісів у гірських районах України. В передгір’ях Карпат поширені переважно широколисті ліси з дуба, граба, бука, клена, явора. У нижньому гірському лісовому поясі вони поступаються бучинам (буковим лісам) та мішаним ялиново-смереково-буковим. Верхній лісовий пояс – це смуга ялиново-смерекових лісів. Ближче до вершин трапляються криволісся та рідколісся з вільхи, ялівцю, сланкої сосни.

На північних передгір’ях Криму поширені переважно дубові ліси і чагарники, а на південних – низькорослі дубово-ялівцеві ліси з чагарниками. Схили Головного пасма Кримських гір вкриті дубово-буковими лісами, які вище подекуди змінюються сосновими. На Південному березі Криму з’являються теплолюбні вічнозелені субтропічні види: самшит, лавр, кипарис, магнолія, платан, віялова пальма, олеандр, лавровишня та ін. Вони здебільшого завезені сюди людиною і ростуть у парках і садах.

Объяснение: