Найдите на карте равнины (найти как по материкам):Восточно-Европейскую, Великую Китайскую;низменности:Западно-Сибирскую, Амазонскую, Индо-Гангскую, Прикаспийскую;возвышенность:Среднерусскую;плоскогорья:Среднесибирское, Декан, Бразильское.
Ответы
Розглядаючи історію та особливості формування території сучасної України у ХХ столітті, слід пам’ятати, що на початку століття Україна ще не мала статусу самостійної, незалежної держави. Напередодні Першої світової війни її землі були поділені між двома великими імперіями – Російською та Австро-Угорською. Більшість земель, населених українцями, перебувала у складі Російської імперії. Це насамперед територія 9 губерній: Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської і Чернігівської. Цю територію називають Наддніпрянською Україною, або Наддніпрянщиною.
Решта українських земель, розташованих на захід від річки Збруч, належала Австро-Угорщині. Ці землі входили до окремих адміністративних одиниць Австрії – Галичини й Буковини, які мали елементи територіального самоврядування з крайовими сеймами. Українське населення протягом багатьох десятиліть домагалося поділу Галичини на східну, населену переважно українцями, і західну, польську. Це мало послабити вплив поляків у Східній Галичині і створити кращі умови для національно-культурного розвитку української більшості. Але австрійська влада не була в цьому зацікавлена.
Закарпаття – найзахідніша історична українська територія – входило до складу Угорщини і ніякого самоуправління не мало.
Объяснение:
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Во времена Средневековья одними из самых известных и бесстрашных первооткрывателей новых земель были викинги - скандинавские языческие племена, обитавшие на территории современных Швеции, Норвегии и Дании.
2. Существует популярное мнение, что первыми в Исландии побывали монахи из Ирландии. Возможно, они и открыли Исландию, путешествуя морем и исследуя острова северной Атлантики. В средине VII века они стали селиться на Фарерских островах и Исландии.
Но открытие Исландии могло быть и раньше. Про это свидетельствует сочинения Пифея (в IV веке до н.э.) и монаха Беды Достопочтенного (600-700 года н.э.).
А викинги попали на территорию Исландии в 850-х годах, когда норвежский викинг Наддод сбился с планируемого пути из-за шторма. Они высадились на востоке Исландии, но не нашли в тех местностях поселений.