Перечислите направления развития транспортной сети

Сходство и различия в рельефе

Западной Сибири и Центральной

России обусловлены процессами

рельефообразования. Равнинность

рельефа обеих территорий связана с

тем, что в их основе лежат платформы — относительно

устойчивые тектонические

структуры. В основе Центральной

России, расположенной в пределах

Восточно-Европейской равнины,

лежит древняя Русская платформа, а в основе Западной Сибири —

молодая Западно-Сибирская

платформа. Фундамент Западно-

Сибирской платформы покрыт

мощным слоем осадочных

отложений. Фундамент Русской платформы расположен на

различной глубине от поверхности,

местами приподнят, что находит

свое отражение в рельефе. Так,

Среднерусская возвышенность

приурочена к поднятию фундамента. Значительное влияние

на характер рельефа оказали также

медленные движения земной коры.

Восточно-Европейская равнина, в

том числе и территория

Центральной России, не испытывала значительных колебаний, а

Западная Сибирь до неоген-

четвертичного времени испытывала

значительное прогибание, которое

затем перешло в незначительное

поднятие. Это проявилось в том, что высота Западной Сибири

незначительна, а рельеф — плоский

по сравнению с Центральной

Россией.

Таким образом, в рельефе Восточно-

Европейской равнины и Западно- Сибирского плоскогорья есть черты

сходства и различия,

обусловленные тектоническим

строением, историей формирования

рельефа, внешними факторами

рельефообразования.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ. Підприємства чорної металургії утворюють металургійні райони. Ще в минулому столітті у світі сформувалося кілька таких районів, що орієнтувалися на сировинну базу, тобто були розміщені поблизу родовищ залізної руди чи в межах залізорудних басейнів: Лотарингія — у Франції, Приозер’я — у США, Урал — у Росії, Кривий Ріг — в Україні, райони на північному сході Китаю й у Південній Африці. Металургійне паливо (кокс) там виробляли з привізного вугілля або завозили з інших територій. Сьогодні сировинна орієнтація розміщення металургійних підприємств переважає в країнах, що розвиваються, та які освоюють потужні басейни залізної руди — у Бразилії, Індії, Венесуелі. Інший варіант розміщення металургійних районів — у кам’яновугільних басейнах, багатих на коксівне вугілля, куди доставляють сировину (залізну руду): Пенсильванія — у США, Мідленд — у Великій Британії, Рур — у Німеччині, Верхня Сілезія — у Польщі, Донбас — в Україні, Кузбас — у Росії.

Згодом для розвинених країн стало властивим розміщення металургійних підприємств на морських узбережжях — у портах, куди надходять привізні сировина і паливо. Потужні металургійні центри з’явилися у морських портах Італії, Франції, Великої Британії, північного сходу США, Японії, Китаю та нових індустріальних країн — Республіки Корея і Тайваню.