Города Иркутск и Красноярск – крупнейшие в Восточной Сибири, этому

Объяснение:

Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.

В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.

Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин

Например: Агроклиматические ресурсы позволяют выращивать сельскохозяйственные культуры умеренного и субтропического поясов.
Также агроклиматические ресурсы: благоприятны для выращивания таких сельскохозяйственных культур, как рожь, пшеница, лён, картофель, кукуруза, подсолнечник, сахарная свекла, виноград, цитрусовые (на юге) и др.
Получается что если бы не было агроклиматических условий мы не могли бы выращивать все эти культуры, а значит растениеводство зависит от агроклиматических ресурсов.Основные отрасли растениеводства: полеводство, зерноводство, овощеводство, садоводство, виноградарство, производство кормов, лесоводство.
Я считаю что наибольшее значение имеет зерноводство и лесоводство. Широкое распространение зерновых культур на всей земледельчески освоенной территории России обусловлено значительным разнообразием их биологических особенностей, многообразием видов и сортов. Зерно злаковых культур имеет важное продовольственное значение, а также служит ценным кормом для животных.
А лесоводство занимается проблемами выращивания лесов для производства необработанной древесины, сохранением мест обитания дикой природы, защитой окружающей среды.