По каким показателям вы могли бы сгруппировать африканские страны

Россия полностью обеспечена всеми видами минерального сырья и по их разведанным запасам занимает ведущее место среди крупней­ших стран мира. В России сосредоточено более половины мировых за­пасов угля и торфа, половина запасов древесины, 1/3 - нефти и газа, 2/5 — железных руд, 2/5 — калийных солей, 1/4 — фосфоритов и апатитов, 1/15  — гидроэнергетических ресурсов.
Добывают:
каменный уголь - бурые угли залегают в основном на Урале, в Восточной Сибири, в Подмосковье. Каменные угли, в том числе коксующиеся, залегают в Кузнецком, Печорском и Южно-Якутском бассейнах. Основными угольными бассейнами являются Печорский, Кузнецкий, Канско-Ачинский, Южно-Якутский и Подмосковный бассейны;
нефть и газ - месторождения нефти расположены в основном на территории Западной Сибири, Поволжья, Урала и Северного экономического рай­она. По запасам нефти выделяется Западно-Сибирский экономичес­кий район. В нем сосредоточено почти 2/3 запасов нефти страны. Вы­явлены прогнозные запасы нефти в пределах Средне-Обской провин­ции. На ее территории размещены Сургутский, Нижневартовский и Южно-Сургутский нефтяные районы;
наиболее значительные месторождения природного газа Северного Кавказа — это Дагестанские огни (Дагестан); Северо-Ставропольское и Пелагиадинское (Ставропольский край); Ленинградское, Майкоп­ское, Минское и Березанское (Краснодарский край);
железная руда - железорудные ресурсы неравномерно размешены по территории России. Основная часть запасов железных руд приходится на европейскую часть страны. Наибольшие разведанные запасы сосредоточены в Центрально-Черноземном, Уральском, Западно-Сибирском и Восточно-Сибирском экономических районах.

Відповідь:

• Харківська агломерація — 1,730-2,158

• Донецька (Донецько-Макіївська) агломерація — 1,700-2,010

• Одеська агломерація — 1,191-1,547

• Запорізька агломерація — 850-1,101

• Горлівсько-Єнакіївська агломерація — 665—783

• Північно-Луганська (Луганська) агломерація — 520—688

• Маріупольська агломерація — 520—647

• Миколаївська агломерація — 524—591

• Центрально-Луганська (Алчевсько-Стахановська) агломерація — 513

• Краматорська агломерація — 486—643

• Південно-Луганська (Краснолуцька) агломерація — 460

• Херсонська агломерація — 425—568

• Севастопільська агломерація — 400

• Сімферопільська агломерація — 380

• Покровська агломерація — 312—380

• Сєвєродонецько-Лисичанська агломерація — 345—360

• Шахтарська агломерація — 250—321

• Мелітопольська агломерація — 288

• Бердянська агломерація — 192

• Південно-Кримська (Ялтинська) агломерація — 188

• Каховська агломерація — 130

• Краснодонська агломерація

• Свердловська агломерація

• Київська агломерація — 3,649-5,206

• Дніпровська агломерація — 1,860-2,424

• Криворізька агломерація — 840—990

• Черкаська агломерація — 557

• Полтавська агломерація — 462

• Вінницька агломерація — 390—664

• Кременчуцька агломерація — 396—511

• Павлоградська агломерація — 300

• Нікопольська агломерація — 235—312

• Кропивницька агломерація—454

• Житомирська агломерація

• Чернігівська агломерація

• Сумська агломерація

• Білоцерківська агломерація-289

• Нікопольська агломерація-280

• Львівська агломерація — 778-1,498

• Чернівецька агломерація — 723

• Івано-Франківська агломерація — 504

• Закарпатська (Ужгородсько-Мукачівська) агломерація-конурбація — 469

• Хмельницька агломерація — 467—931

• Калуш-Долинська агломерація — 298

• Дрогобицька агломерація — 172—237

• Нетішинська (Острозько-Славутська) агломерація — 177

• Червоноградська агломерація — 114—183

• Рівненська агломерація

• Тернопільська агломерація — 506

• Луцька агломерація

• Кам'янець-Подільська агломерація

• Стрийська агломерація

• Шепетівська агломерація

Пояснення: